Javascript must be enabled to continue!
МОНІТОРИНГ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПЕДАГОГА
View through CrossRef
У статті висвітлено питання психологічного моніторингу емоційних станів педагога. Указано, що педагогічна діяльність характеризується напруженням, великою кількістю стрес-факторів, тому моніторинг емоційних станів є передумовою професійного зростання педагога і запобігає виникненню професійних деформацій.Психологічний моніторинг розглядається як складна організаційна технологія фіксації, аналізу й узагальнення інформації про емоційні стани педагога задля виявлення тенденцій та закономірностей його професійно-особистісного розвитку. Під час проектування психологічного моніторингу емоційних станів педагога здійснено постановку проблеми і завдань, пошук і апробацію засобів моніторингу, організацію експертних процедур з подальшим аналізом та підготовкою рекомендацій. Показано, що завдяки циклічності, оперативності, прогностичності моніторинг сприяє пошуку резервів активізації особистісного потенціалу, підвищенню ефективності діяльності, особистісному зростанню педагога у всіх сферах його життя. Об’єктивність отриманих даних забезпечено наявністю зворотного зв’язку, психологічного інструментарію, який дає змогу відстежувати та фіксувати результати на контрольних (вхідному і підсумковому) етапах моніторингу, можливістю перевірки й оцінки стану професійного зростання, його відстеження за колегіально створеним еталоном та прогнозування подальшого професійно-особистісного розвитку педагога. За допомогою комплексу психодіагностичних методик виявлено особливості емоційно-мотиваційних станів досліджуваних, зокрема мотивації досягнення успіху, вираження фрустрованості, напруження, резистенції й виснаження. Розглянуто фрустрацію і стрес як першопричини виникнення проблем педагогів у професійній сфері: фрустрація супроводжується розчаруваннями, відчаєм, тривогою, озлобленістю й негативно впливає на життєдіяльність організму, виснажує нервову систему, стрес характеризується негативними емоційними переживаннями, захисними реакціями, нервово-психічним напруженням тощо. Обґрунтовано важливість відстеження та психологічної корекції негативних емоційних станів педагога як передумови їхнього професійного зростання. За допомогою методів математичної статистики, зокрема кутового перетворення Фішера (φ*), підтверджено ефективність запропонованої системи психокорекційних заходів на вхідному й підсумковому етапах психологічного моніторингу емоційних станів педагога.Ключові слова: психологічний моніторинг, емоційна сфера, емоційні стани, педагог, професійна діяльність, фрустрація, стрес.
Title: МОНІТОРИНГ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПЕДАГОГА
Description:
У статті висвітлено питання психологічного моніторингу емоційних станів педагога.
Указано, що педагогічна діяльність характеризується напруженням, великою кількістю стрес-факторів, тому моніторинг емоційних станів є передумовою професійного зростання педагога і запобігає виникненню професійних деформацій.
Психологічний моніторинг розглядається як складна організаційна технологія фіксації, аналізу й узагальнення інформації про емоційні стани педагога задля виявлення тенденцій та закономірностей його професійно-особистісного розвитку.
Під час проектування психологічного моніторингу емоційних станів педагога здійснено постановку проблеми і завдань, пошук і апробацію засобів моніторингу, організацію експертних процедур з подальшим аналізом та підготовкою рекомендацій.
Показано, що завдяки циклічності, оперативності, прогностичності моніторинг сприяє пошуку резервів активізації особистісного потенціалу, підвищенню ефективності діяльності, особистісному зростанню педагога у всіх сферах його життя.
Об’єктивність отриманих даних забезпечено наявністю зворотного зв’язку, психологічного інструментарію, який дає змогу відстежувати та фіксувати результати на контрольних (вхідному і підсумковому) етапах моніторингу, можливістю перевірки й оцінки стану професійного зростання, його відстеження за колегіально створеним еталоном та прогнозування подальшого професійно-особистісного розвитку педагога.
За допомогою комплексу психодіагностичних методик виявлено особливості емоційно-мотиваційних станів досліджуваних, зокрема мотивації досягнення успіху, вираження фрустрованості, напруження, резистенції й виснаження.
Розглянуто фрустрацію і стрес як першопричини виникнення проблем педагогів у професійній сфері: фрустрація супроводжується розчаруваннями, відчаєм, тривогою, озлобленістю й негативно впливає на життєдіяльність організму, виснажує нервову систему, стрес характеризується негативними емоційними переживаннями, захисними реакціями, нервово-психічним напруженням тощо.
Обґрунтовано важливість відстеження та психологічної корекції негативних емоційних станів педагога як передумови їхнього професійного зростання.
За допомогою методів математичної статистики, зокрема кутового перетворення Фішера (φ*), підтверджено ефективність запропонованої системи психокорекційних заходів на вхідному й підсумковому етапах психологічного моніторингу емоційних станів педагога.
Ключові слова: психологічний моніторинг, емоційна сфера, емоційні стани, педагог, професійна діяльність, фрустрація, стрес.
Related Results
Побудова моделі цифрової культури педагогів
Побудова моделі цифрової культури педагогів
У статті здійснено аналіз таких понять як цифрова педагогіка та цифрова культура, досліджено основні елементи цифрової культури, на основі яких побудовано власну модель цифрової к...
Комунікативні засади професійного спілкування педагога
Комунікативні засади професійного спілкування педагога
Стаття порушує актуальні питання комунікативної компетентності професійного спілкування педагога. Це зумовлено тим, що в новочасних умовах комунікація лежить в основі функціонуван...
Дослідження ґенези розуміння текстів інтернету в юнацькому віці залежно від рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку
Дослідження ґенези розуміння текстів інтернету в юнацькому віці залежно від рівня мисленнєво-мовленнєвого розвитку
Мета. Представити результати вивчення специфіки розуміння текстів інтернету читачами юнацького віку; дослідити особливості ґенези розуміння текстів інтернету залежно від рівня мисл...
Професійна підготовка майбутніх фахівців соціономічної сфери щодо розвитку комунікативної компетентності: монографія
Професійна підготовка майбутніх фахівців соціономічної сфери щодо розвитку комунікативної компетентності: монографія
У монографії розкрито теоретичні й прикладні аспекти формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціономічної сфери, виявлено та уточнено особливості їх взаємозв’я...
Психолінгвістичні механізми емоційної регуляції навчальної діяльності
Психолінгвістичні механізми емоційної регуляції навчальної діяльності
Мета дослідження спрямована на розкриття провідних психолінгвістичних механізмів, що характеризують взаємозв’язок мисленнєво-мовленнєвих та мотиваційно-почуттєвих проявів у процесі...
Методичні підходи до розвитку кадрового потенціалу в системі менеджменту підприємств агропродовольчої сфери
Методичні підходи до розвитку кадрового потенціалу в системі менеджменту підприємств агропродовольчої сфери
Мета. Метою дослідження є апробація методичних підходів до розвитку кадрового потенціалу в системі менеджменту підприємств агропродовольчої сфери.
Результати. Результати досліджен...
КРИЗОВІСТЬ ТА СТАБІЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ СФЕРИ ПОЛІТИКИ
КРИЗОВІСТЬ ТА СТАБІЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ СФЕРИ ПОЛІТИКИ
Стаття присвяченаособливостям цифрової кіберсфери, в якій прагнення багатьох політичних акторів будь-що досягти перевагу у чисельності переглядів та реакцій глядачів значно підрива...
Конфліктологічна компетентність: ставленнєвий компонент
Конфліктологічна компетентність: ставленнєвий компонент
Обґрунтовано розуміння конфлікту як феномену, вбудованого в освітній процес танеобхідного для розвитку. Конфлікт пропонується трактувати як актуалізоване зіткненнясуперечностей, ко...

