Javascript must be enabled to continue!
Соціотехнічні перформативи і оцінка наукових знань
View through CrossRef
Обґрунтовано, що поряд зі зростанням ролі науки у всіх сферах життя і поширенням глобалізаційних процесів, тенденцій плюралізму, мультикультуралізму оцінка наукових знань має включати не лише логіко-гносеологічні, семантичні критерії, а й екзистенційні смисли та цінності, загальні історичні, культурні, політичні інтереси та традиції, а також соціотехнічні уявлення про бажане майбутнє людства, які виконують перформативну роль. При цьому оцінка наукових знань трактується як істина, правда, а також як постправда, постфактичність. Останнє обумовлено тим, що соціотехнічні образи майбутнього орієнтуються на зміни, постійною стає мінливість, невизначеність, майбутнє постає як бажане, модельоване, конструйоване «працюючим артефактом». Соціотехнічні уявлення дедалі частіше формуються технологічними компаніями, їхніми інтересами, бізнес-моделями та публічною риторикою. Останнє нерідко супроводжується зростанням недовіри до експертної думки, залученням «альтернативних експертів», знеціненням освіти та професіоналізму, ослабленням критичного мислення, неприйняттям альтернативних думок або ж, навпаки, релятивізацією істини. Згадані вище тенденції сприяють створенню ситуації, для характеристики якої почали застосовувати концепт «постправда». Показано, що в такому разі концепт «постправда» набуває багатогранного змісту: від тверджень про відсутність чи втрату істини, нівелювання фактів і до намагання обґрунтувати її вагомість як прикмети найновішої форми науки — технонауки. В останньому випадку істотною є перформативна функція постправди як засобу ініціювання творчих наукових пошуків, нестандартного мислення, шляхів розвитку креативності пізнання та технічного конструювання майбутнього, реалізації соціотехнічних уявлень про образ майбутнього. Хоча у разі такого її сприйняття слід звертати увагу на те, що майбутнє ніколи заздалегідь не визначене, навіть у випадку його технонаукового конструювання, і несе небезпеку певних ризиків. Виявлення та викорінення негативних проявів постправди є необхідним завданням науки та освіти.
National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications)
Title: Соціотехнічні перформативи і оцінка наукових знань
Description:
Обґрунтовано, що поряд зі зростанням ролі науки у всіх сферах життя і поширенням глобалізаційних процесів, тенденцій плюралізму, мультикультуралізму оцінка наукових знань має включати не лише логіко-гносеологічні, семантичні критерії, а й екзистенційні смисли та цінності, загальні історичні, культурні, політичні інтереси та традиції, а також соціотехнічні уявлення про бажане майбутнє людства, які виконують перформативну роль.
При цьому оцінка наукових знань трактується як істина, правда, а також як постправда, постфактичність.
Останнє обумовлено тим, що соціотехнічні образи майбутнього орієнтуються на зміни, постійною стає мінливість, невизначеність, майбутнє постає як бажане, модельоване, конструйоване «працюючим артефактом».
Соціотехнічні уявлення дедалі частіше формуються технологічними компаніями, їхніми інтересами, бізнес-моделями та публічною риторикою.
Останнє нерідко супроводжується зростанням недовіри до експертної думки, залученням «альтернативних експертів», знеціненням освіти та професіоналізму, ослабленням критичного мислення, неприйняттям альтернативних думок або ж, навпаки, релятивізацією істини.
Згадані вище тенденції сприяють створенню ситуації, для характеристики якої почали застосовувати концепт «постправда».
Показано, що в такому разі концепт «постправда» набуває багатогранного змісту: від тверджень про відсутність чи втрату істини, нівелювання фактів і до намагання обґрунтувати її вагомість як прикмети найновішої форми науки — технонауки.
В останньому випадку істотною є перформативна функція постправди як засобу ініціювання творчих наукових пошуків, нестандартного мислення, шляхів розвитку креативності пізнання та технічного конструювання майбутнього, реалізації соціотехнічних уявлень про образ майбутнього.
Хоча у разі такого її сприйняття слід звертати увагу на те, що майбутнє ніколи заздалегідь не визначене, навіть у випадку його технонаукового конструювання, і несе небезпеку певних ризиків.
Виявлення та викорінення негативних проявів постправди є необхідним завданням науки та освіти.
Related Results
ОСВІТНЬО-НАУКОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ
ОСВІТНЬО-НАУКОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ
Мета роботи. Визначення актуальних напрямків імплементації в освітній процес питань організації та надання паліативної допомоги шляхом аналізу сучасного рівня знань та навичок у фа...
СТАНОВЛЕННЯ НАУКОВИХ ЗНАНЬ У ГАЛУЗІ ФІЗІОЛОГІЇ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
СТАНОВЛЕННЯ НАУКОВИХ ЗНАНЬ У ГАЛУЗІ ФІЗІОЛОГІЇ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета нашого дослідження полягає в тому, щоб об’єктивно визначити основні етапи становлення фізіології вищої нервової діяльності як науки і висвітлити внесок у розвиток цієї галузі ...
Алгоритми діагностики та лікування ідіопатичної легеневої артеріальної гіпертензії
Алгоритми діагностики та лікування ідіопатичної легеневої артеріальної гіпертензії
Визначення. Легенева гіпертензія (ЛГ) — це гемодинамічний та патофізіологічний стан, що характеризується підвищенням середнього тиску в легеневій артерії > 20 мм рт.ст. та оціню...
Комунікативні засади професійного спілкування педагога
Комунікативні засади професійного спілкування педагога
Стаття порушує актуальні питання комунікативної компетентності професійного спілкування педагога. Це зумовлено тим, що в новочасних умовах комунікація лежить в основі функціонуван...
Комп’ютерно орієнтовані технології в професійній діяльності фахівця (лабораторний практикум): навчальний посібник
Комп’ютерно орієнтовані технології в професійній діяльності фахівця (лабораторний практикум): навчальний посібник
У навчальному посібнику «Комп’ютерно орієнтовані технології в професійній діяльності фахівця» (Лабораторний практикум)» основна увага приділена висвітленню матеріалів для проведенн...
Побудова моделі цифрової культури педагогів
Побудова моделі цифрової культури педагогів
У статті здійснено аналіз таких понять як цифрова педагогіка та цифрова культура, досліджено основні елементи цифрової культури, на основі яких побудовано власну модель цифрової к...
Наукометричне та експертне оцінювання: дискусійні питання
Наукометричне та експертне оцінювання: дискусійні питання
Стаття присвячена актуальним питанням оцінювання результатів наукової діяльності. Проаналізовано можливості та проблеми використання наукометричних та експертних методів оцінювання...
Оцінка ризиків для національного господарства, спричинених конкретними мотиваціями іноземних інвесторів
Оцінка ризиків для національного господарства, спричинених конкретними мотиваціями іноземних інвесторів
На сучасному етапі глобалізації надзвичайно важливою є проблема залучення іноземних інвестицій. У світі загалом і в Україні зокрема посилюється конкурентна боротьба через зростаючи...

