КАРИТИВНІСТЬ У ПРАСЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВІ

Статтю присвячено розгляду мовного феномена каритивності (позбавності) у праслов’янській мові, де позбавність виражалася на рівні словотворення засобами дериваційної морфеміки. Зокрема, на матеріалі слов’янських nomina personalia та пов’язаних із ними іменників і прикметників описано фрагмент системи похідних із префіксами *bez- і *ne- як основних носіїв семантики ʻякий не має чогось’, ʻякий позбавлений об’єкта володіння’. Схарактеризовано корелятивні пари утворень із *bez- і *ne-, які засвідчують взаємодію двох словотвірних типів: *bezbogъ(jь) VS *nebogъ(jь), *bezbojaznьnъjь VS *nebojaznьnъjь, *bezčьstьnъ(jь) VS *nečьstьnъ(jь), *bezduxъ VS *neduxъ, *bezgolsъ VS *negolsъ, *bezgǫbъ VS *negǫbъ, *bezlędvъjь VS *nelędvъjь, *bezmirъ VS *nemirъ, *bezmyslъ VS *nemyslъ, *bezokъ VS *neokъ, *bezpalъjь VS *nepalъjь, *bezplodъ VS *neplodъ, *bezpǫtьnъ VS *nepǫtь, *bezrǫkъ VS *nerǫkъ, *bezsormъ VS *nesormъ, *bezsǫdъ VS *nesǫdъ, *bezstudъ VS *nestudъ, *bezstud-jь, *bezstyd-jь VS *nestyd-jь, *bezudъ VS *neudъ, *bezuxъ VS *neuxъ, *bezukъ VS *neukъ, *bezvolsъ VS *nevolsъ.