ПРОБЛЕМИ ПОХОДЖЕННЯ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Питання походження та можливої прабатьківщини слов’ян є досить актуальним, адже стосується населення, яке заселяє територію Центральної та Південно-Східної Європи. Головний науковий дискурс точиться навколо таких ключових проблем: де знаходиться можлива прабатьківщина слов’ян; коли слов’яни вперше виступили на історичну арену як етнічна спільнота; яким чином відбувся процес формування етносу; на якому історичному етапі відбувся поділ слов’ян на західних, східних і південних. За результатами досліджень переважає думка, що «слов’яни» являють одну із гілок індоєвропейської спільноти та є автохтонами. Пращурами слов’ян вважаються венеди, перші згадки про яких знаходимо у римлян, коли внаслідок експансії вони досягли прикордоння Римської імперії. В даному контексті, впродовж І тис. н. е. тривали міграційні процеси слов’янських племен, які супроводжувалися асиміляцією, змішуванням, що в наступні періоди посприяло виникненню 3-х гілок сучасних слов’ян: західних, східних, південних. З V ст. починається період колонізації давніми слов’янами Балкан, що можна кваліфікувати як вихід їх на історичну арену.Можна стверджувати, що формування слов’ян відбулося внаслідок злиття праслов’янських племен, з характерними спільними рисами культури та на основі давньослов’янської мови, яку використовували на території Центрально-Східної Європи. Водночас, між різними слов’янськими народами існували певні відмінності, зокрема антропологічні. Це стосувалося як південних, так і західних слов’ян. Суттєвою є різниця у сфері матеріальної культури, адже етнічні спільноти, котрі ввійшли до складу слов’янських племен, перебували на різних ступенях розвитку.Проаналізовано найбільш поширені гіпотези прабатьківщини слов’ян: Дунайська, Вісло-Одерська, Азійська, Привісельська. Відзначено, що Дунайська концепція займає провідне місце і вважається найдавнішою. Її було висунуто у середині ХІ ст. Нестором Літописцем. Хоч гіпотеза не знайшла загального визнання через відсутність надійних археологічних та лінгвістичних даних, проте її автором засвідчено цінне історичне минуле слов’ян.