Javascript must be enabled to continue!
ПРОБЛЕМИ ПОХОДЖЕННЯ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ
View through CrossRef
Питання походження та можливої прабатьківщини слов’ян є досить актуальним, адже стосується населення, яке заселяє територію Центральної та Південно-Східної Європи. Головний науковий дискурс точиться навколо таких ключових проблем: де знаходиться можлива прабатьківщина слов’ян; коли слов’яни вперше виступили на історичну арену як етнічна спільнота; яким чином відбувся процес формування етносу; на якому історичному етапі відбувся поділ слов’ян на західних, східних і південних. За результатами досліджень переважає думка, що «слов’яни» являють одну із гілок індоєвропейської спільноти та є автохтонами. Пращурами слов’ян вважаються венеди, перші згадки про яких знаходимо у римлян, коли внаслідок експансії вони досягли прикордоння Римської імперії. В даному контексті, впродовж І тис. н. е. тривали міграційні процеси слов’янських племен, які супроводжувалися асиміляцією, змішуванням, що в наступні періоди посприяло виникненню 3-х гілок сучасних слов’ян: західних, східних, південних. З V ст. починається період колонізації давніми слов’янами Балкан, що можна кваліфікувати як вихід їх на історичну арену.Можна стверджувати, що формування слов’ян відбулося внаслідок злиття праслов’янських племен, з характерними спільними рисами культури та на основі давньослов’янської мови, яку використовували на території Центрально-Східної Європи. Водночас, між різними слов’янськими народами існували певні відмінності, зокрема антропологічні. Це стосувалося як південних, так і західних слов’ян. Суттєвою є різниця у сфері матеріальної культури, адже етнічні спільноти, котрі ввійшли до складу слов’янських племен, перебували на різних ступенях розвитку.Проаналізовано найбільш поширені гіпотези прабатьківщини слов’ян: Дунайська, Вісло-Одерська, Азійська, Привісельська. Відзначено, що Дунайська концепція займає провідне місце і вважається найдавнішою. Її було висунуто у середині ХІ ст. Нестором Літописцем. Хоч гіпотеза не знайшла загального визнання через відсутність надійних археологічних та лінгвістичних даних, проте її автором засвідчено цінне історичне минуле слов’ян.
Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University
Title: ПРОБЛЕМИ ПОХОДЖЕННЯ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Description:
Питання походження та можливої прабатьківщини слов’ян є досить актуальним, адже стосується населення, яке заселяє територію Центральної та Південно-Східної Європи.
Головний науковий дискурс точиться навколо таких ключових проблем: де знаходиться можлива прабатьківщина слов’ян; коли слов’яни вперше виступили на історичну арену як етнічна спільнота; яким чином відбувся процес формування етносу; на якому історичному етапі відбувся поділ слов’ян на західних, східних і південних.
За результатами досліджень переважає думка, що «слов’яни» являють одну із гілок індоєвропейської спільноти та є автохтонами.
Пращурами слов’ян вважаються венеди, перші згадки про яких знаходимо у римлян, коли внаслідок експансії вони досягли прикордоння Римської імперії.
В даному контексті, впродовж І тис.
н.
е.
тривали міграційні процеси слов’янських племен, які супроводжувалися асиміляцією, змішуванням, що в наступні періоди посприяло виникненню 3-х гілок сучасних слов’ян: західних, східних, південних.
З V ст.
починається період колонізації давніми слов’янами Балкан, що можна кваліфікувати як вихід їх на історичну арену.
Можна стверджувати, що формування слов’ян відбулося внаслідок злиття праслов’янських племен, з характерними спільними рисами культури та на основі давньослов’янської мови, яку використовували на території Центрально-Східної Європи.
Водночас, між різними слов’янськими народами існували певні відмінності, зокрема антропологічні.
Це стосувалося як південних, так і західних слов’ян.
Суттєвою є різниця у сфері матеріальної культури, адже етнічні спільноти, котрі ввійшли до складу слов’янських племен, перебували на різних ступенях розвитку.
Проаналізовано найбільш поширені гіпотези прабатьківщини слов’ян: Дунайська, Вісло-Одерська, Азійська, Привісельська.
Відзначено, що Дунайська концепція займає провідне місце і вважається найдавнішою.
Її було висунуто у середині ХІ ст.
Нестором Літописцем.
Хоч гіпотеза не знайшла загального визнання через відсутність надійних археологічних та лінгвістичних даних, проте її автором засвідчено цінне історичне минуле слов’ян.
Related Results
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВА БІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В СУДНОВИХ ДИЗЕЛЯХ
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВА БІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В СУДНОВИХ ДИЗЕЛЯХ
Вступ. Одним із негативних факторів, що впливають на довкілля під час використання в суднових дизелях палива нафтового походження, є емісія шкідливих речовин, які входять до складу...
Харківщина – історична українська земля
Харківщина – історична українська земля
В статті характеризується процес заселення Слобідського регіону, час будівництва міст та містечок. Досліджується національний склад мешканців та особливості культури регіону.
...
Кліматоформуюча роль продукційного процесу лісів України
Кліматоформуюча роль продукційного процесу лісів України
Ліси України щорічно можуть депонувати понад 22 млн т вуглецю, продукувати понад 60 млн т кисню, транспірувати 36272 млн т водяної пари, споживаючи при цьому 24 млн ГВт∙год енергії...
THE WRITINGS OF LEE YAN PHOU AND JADE SNOW WONG: TRADITION IMITATION VS. SHAPING THE NEW TRADITION
THE WRITINGS OF LEE YAN PHOU AND JADE SNOW WONG: TRADITION IMITATION VS. SHAPING THE NEW TRADITION
Purpose. The goal is to present the works of the first and second generation of Sino-American writers not as “duplication” and “imitating” the Euro-Atlantic literary tradition, but...
ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
У статті вперше у вітчизняному історико-правовому дискурсі розкривається історіографічний та політико-правовий зміст української політичної традиції фронтиру. Позаяк політична ан...
Соціальна згуртованість суспільства: теорія і практика
Соціальна згуртованість суспільства: теорія і практика
Мета дослідження – визначити основні елементи соціальної згуртованості суспільства, що опосередковують єднання.
Методологія. Метааналіз теоретичних і політичних джерел як система...
Еколого-ценотична характеристика популяції Hedera helix L. (Araliaceae) на території Словечансько-Овруцького кряжу
Еколого-ценотична характеристика популяції Hedera helix L. (Araliaceae) на території Словечансько-Овруцького кряжу
Моніторинг динаміки популяцій має велике теоретичне й практичне значення. Найбільший інтерес представляють популяції рідкісних видів або тих, які перебувають на межі ареалу. Такі в...

