Кліматоформуюча роль продукційного процесу лісів України

Ліси України щорічно можуть депонувати понад 22 млн т вуглецю, продукувати понад 60 млн т кисню, транспірувати 36272 млн т водяної пари, споживаючи при цьому 24 млн ГВт∙год енергії. Цей матеріально-енергетичний баланс життєдіяльності лісів України є у 4 рази меншим, ніж лісів Німеччини і у 1,3 рази меншим, ніж лісів Польщі. Відповідні пропорції властиві також для здатності лісової рослинності охолоджувати повітряний басейн. В Україні цей показник становить 2,48ºС в межах вкритих лісом земель. У межах всієї території України таке охолодження може становити 0,39ºС, що є удвічі більшим показником, ніж відповідне значення для всієї території Центральної та Східної Європи. Частка такого продукційного процесу лісів у межах Волинської, Рівненської та Житомирської областей Поліського регіону може становити 24% відповідних показників в Україні загалом, а лісів у межах  Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської та Чернівецької областей, що у Лісостеповій зоні, може становити 23%. В межах обраних модельних областей України потенціал продуктивності та показники матеріально-енергетичного балансу лісів можуть бути рівним або у 2-3 рази більшими, ніж у лісах України, а також від двох до шести разів більшим, ніж у лісах Центральної та Східної Європи загалом. Цей аспект має важливе локальне кліматоформуюче значення, оскільки призводить до збагачення повітря киснем і водяною парою та його охолодження. Для підвищення матеріально-енергетичних показників життєдіяльності лісової рослинності потрібно зосередити увагу на необхідності збільшення площі лісів та їх продуктивності. Бажано вирощувати деревостани, що відзначаються високими показниками щорічного приросту стовбурової деревини. Цього можна досягнути збільшенням представництва у лісостанах швидкорослих деревних видів, що призведе до збільшення питомих сум площ перерізу стовбурів дерев та загальних запасів деревостанів, а також показників їхнього щорічного приросту.