Javascript must be enabled to continue!
Соціальна згуртованість суспільства: теорія і практика
View through CrossRef
Мета дослідження – визначити основні елементи соціальної згуртованості суспільства, що опосередковують єднання.
Методологія. Метааналіз теоретичних і політичних джерел як систематичний огляд та об'єднання актуальної інформації використано для конкретизації теоретичного змісту й особливостей практичного застосування в науковій і політичній площині концепції соціальної згуртованості.
Результати. Розглянуто стратегії впровадження наукової концепції соціальної згуртованості в політичну площину сучасної Європи. Описано розгортання в політичному дискурсі України концепції соціальної згуртованості згідно з територіальними і національними особливостями держави, актуальними викликами сьогодення. Незважаючи на варіативність конструктів досліджуваного концепту, виявлено збіги щодо його вимірів та основних елементів у політичному дискурсі Ради Європи, Європейського Союзу, Світового банку та базових теоретичних концепціях академічного дискурсу. З’ясовано, що соціальну згуртованість розглядають переважно у трьох аспектах єднання суспільств: культурно-територіальному, державно-управлінському та соціального капіталу; елементи вимірів соціальної згуртованості можна класифікувати за характеристикою відносин у суспільстві, характером прояву, сферами діяльності, розташуванням у просторі, характером відносин і взаємодій.
Висновки. Формування стратегій єднання й упровадження в політику сучасної Європи концепції згуртованості реалізується політичними мегаа́кторами і макроа́кторами для підвищення стійкості суспільств до соціальних конфліктів. Якість життя як в академічному, так і в політичному дискурсі не вважається показником соціальної згуртованості суспільства, тоді як метою політики гуртування є поліпшення добробуту – надання прав і рівних можливостей громадянам.
Перспективи досліджень полягають в емпіричному вивченні проблеми соціальної згуртованості, що, поза сумнівом, сприятиме концептуальній ясності щодо змістовності досліджуваного феномену, (дез)інтеграційних процесів, які вирують у суспільстві, і перспектив та наслідків гуртування.
Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine
Title: Соціальна згуртованість суспільства: теорія і практика
Description:
Мета дослідження – визначити основні елементи соціальної згуртованості суспільства, що опосередковують єднання.
Методологія.
Метааналіз теоретичних і політичних джерел як систематичний огляд та об'єднання актуальної інформації використано для конкретизації теоретичного змісту й особливостей практичного застосування в науковій і політичній площині концепції соціальної згуртованості.
Результати.
Розглянуто стратегії впровадження наукової концепції соціальної згуртованості в політичну площину сучасної Європи.
Описано розгортання в політичному дискурсі України концепції соціальної згуртованості згідно з територіальними і національними особливостями держави, актуальними викликами сьогодення.
Незважаючи на варіативність конструктів досліджуваного концепту, виявлено збіги щодо його вимірів та основних елементів у політичному дискурсі Ради Європи, Європейського Союзу, Світового банку та базових теоретичних концепціях академічного дискурсу.
З’ясовано, що соціальну згуртованість розглядають переважно у трьох аспектах єднання суспільств: культурно-територіальному, державно-управлінському та соціального капіталу; елементи вимірів соціальної згуртованості можна класифікувати за характеристикою відносин у суспільстві, характером прояву, сферами діяльності, розташуванням у просторі, характером відносин і взаємодій.
Висновки.
Формування стратегій єднання й упровадження в політику сучасної Європи концепції згуртованості реалізується політичними мегаа́кторами і макроа́кторами для підвищення стійкості суспільств до соціальних конфліктів.
Якість життя як в академічному, так і в політичному дискурсі не вважається показником соціальної згуртованості суспільства, тоді як метою політики гуртування є поліпшення добробуту – надання прав і рівних можливостей громадянам.
Перспективи досліджень полягають в емпіричному вивченні проблеми соціальної згуртованості, що, поза сумнівом, сприятиме концептуальній ясності щодо змістовності досліджуваного феномену, (дез)інтеграційних процесів, які вирують у суспільстві, і перспектив та наслідків гуртування.
Related Results
Громадянське суспільство як один із вирішальних факторів консолідації українства постколоніального періоду
Громадянське суспільство як один із вирішальних факторів консолідації українства постколоніального періоду
Стаття присвячена дослідженню громадянського суспільства як згуртувального чинника сучасного українського соціуму. Авторка доводить, що саме громадянське суспільство стало головним...
СОЦІАЛЬНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
СОЦІАЛЬНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття спрямована на дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Соціальний аспект підприємництва стає необхідною компонентою ділового успіху, зро...
Суб’єктивне соціальне благополуччя як психологічний феномен
Суб’єктивне соціальне благополуччя як психологічний феномен
У статті висвітлено підходи до трактування нового поняття, запропонованого в рамках позитивної психології, – суб’єктивного соціального благополуччя. Якщо раніше більшість досліджен...
Державна політика історичної пам’яті як чинник консолідації українського суспільства
Державна політика історичної пам’яті як чинник консолідації українського суспільства
Розглянуто особливості реалізації державної політики історичної пам’яті як чинника консолідації українського суспільства. В Україні акцентування на розбіжностях у ставленні до траг...
ВПЛИВ СІМЕЙНИХ КОНФЛІКТІВ НА ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ
ВПЛИВ СІМЕЙНИХ КОНФЛІКТІВ НА ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Складні та трагічні періоди соціально-демографічних випробувань,
найбільшими з яких є війни, не тільки міняють умови життєдіяльності
населення, але і впливають на соціальні інститу...
Концепт «інституційні зміни» в сучасному соціологічному дискурсі: практики теоретизування
Концепт «інституційні зміни» в сучасному соціологічному дискурсі: практики теоретизування
Швидкі кардинальні зміни на всіх рівнях соціальної реальності суттєво впливають на теоретичний дискурс сучасної соціології, який визначається актуалізацією проблематики процесуальн...
УКРАЇНСЬКЕ ПОЛІССЯ: НАЦІЯ, ТРАДИЦІЇ, ОБРЯДИ
УКРАЇНСЬКЕ ПОЛІССЯ: НАЦІЯ, ТРАДИЦІЇ, ОБРЯДИ
Етнічна соціокультурна історія Полісся має давні витоки і сьогодні є предметом зацікавленості істориків, культурологів, народознавців, етнознавців, етнологів, краєзнавців, інших на...
КОГНІТИВНИЙ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ МОВНИХ ЯВИЩ
КОГНІТИВНИЙ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ МОВНИХ ЯВИЩ
Дана стаття є спробою проаналізувати когнітивний та екологічний підходи до вивчення мовних явищ. Мова є обʼєктом дослідження в багатьох галузях сучасної лінгвістики. За відмінносте...

