СТРАТЕГІЧНА, ТАКТИЧНА ТА ПОЛЬОВА РОЗВІДКА КРИМСЬКОГО ХАНСТВА у XV–XVII ст.

    Метою статті є аналіз розвідки (стратегічної, тактичної та польової) Кримського ханства XV–XVII ст., її ролі у військовій справі держави та зовнішній політиці. Методологічно робота базується як на загальнонаукових методах дослідження (аналіз, синтез, дедукція), так і на історичних – історико-типологічному, історико-системному, аналізі джерел. Наукова новизна роботи полягає у висвітленні особливостей розвідки Кримського ханства, яка недостатньо вивчена як у вітчизняній, так і зарубіжній історіографії та водночас є важливою складовою військового мистецтва киримли. Висновки. Кримське ханство мало доволі ефективну для свого часу систему розвідки, яка поділялася на тактичну, польову та стратегічну. Завдяки розвідці кримські хани мали можливість здійснювати масштабні грабіжницькі походи, уникаючи великих втрат у війську та отримувати величезну здобич. Розвідка не була окремим видом військ, а розвідники не проходили спеціалізованої підготовки. Важливою функцією розвідки було захоплення полонених з подальшим допитом для отримання інформації. Аби отримати інформацію, кримці в якості агентів/шпигунів використовували населення країн, з якими вели протистояння, маючи різні важелі впливу на таких осіб.