Ризик і предиктори розвитку артеріальної гіпертензії у хворих на системну склеродермію

Актуальність. Пацієнти із запальними захворюваннями суглобів (ЗЗС), до яких можна зарахувати системну склеродермію (ССД), мають підвищений ризик кардіоваскулярних (КВ) ускладнень порівняно із загальною популяцією. Артеріальна гіпертензія (АГ) є потужним фактором, що піддається модифікації та впливає на КВ-ризики у пацієнтів із ЗЗС. Мета. Дослідити ризик і пре­диктори розвитку АГ у хворих на ССД. Матеріали та методи. Ми провели 5-річне проспективне спостереження за 73 пацієнтами, які перебували у регіональному регістрі. Дослідження ризику розвитку АГ проводилося за допомогою процедури Каплана — Мейєра. Обчислення впливу предикторів на ризик розвитку АГ проводилося за допомогою регресії Кокса. Результати. П’ятирічний ризик розвитку АГ при ССД становить 20,3 %. Ризик розвитку АГ через 1, 3 та 5 років — 18,2, 25,0 та 19,4 % відповідно. Отримано показники впливу початкових клініко-лабораторних показників на ризик розвитку АГ (відношення ризиків): вік > 45 років — 2,04, дифузна склеродермія — 0,65, синдром Рейно — 1,17, набряк кистей — 1,74, артрит — 0,99, пневмофіброз — 1,84, анемія — 0,78, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) > 25 мм/год — 1,68, С-реактивний протеїн (СРП) > 5 мг/л — 1,52, ревматоїдний фактор (РФ) > 14 МО/мл — 1,48, протеїнурія — 1,09. Висновки. П’ятирічний ризик розвитку АГ при ССД становить 20,3 %. Найбільший вплив на ризик розвитку АГ при ССД показали: вік > 45 років, наявність набряку кистей, пневмофіброзу, ШОЕ > 25 мм/год, СРП > 5 мг/л, РФ > 14 МО/мл. У пацієнтів, які мали АГ у дебюті ССД, у п’ятирічній перспективі можна очікувати збільшення зустрічальності протеїнурії та зниження швидкості клубочкової фільтрації.