Динаміка показників добового моніторування артеріального тиску та плазмового рівня остеопонтину під впливом терапії кандесартаном у хворих із додіалізними стадіями хронічної хвороби нирок

Актуальність. Поширеність артеріальної гіпертензії (АГ) у популяції хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) сягає 60–100 %. Роль АГ у процесах кардіоваскулярного ремоделювання при ХХН пояснюється активацією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, що супроводжується затримкою натрію та води, індукцією прозапальних медіаторів, одним із яких є остеопонтин (ОП). Зв’язок ОП з показниками добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у хворих із додіалізними стадіями ХХН остаточно не з’ясований і потребує подальшого вивчення. Метою дослідження стало визначення впливу кандесартану на показники добового моніторування та плазмовий рівень остеопонтину у хворих із додіалізними стадіями ХХН. Матеріали та методи. До дослідження увійшли 52 пацієнти (середній вік становив 50,5 ± 17,2 року) з ХХН III–V стадії. Жінки та чоловіки становили 18 та 34 пацієнти відповідно (35 і 65 %). Усім пацієнтам до та після терапії кандесартаном було проведене ДМАТ з використанням апарату для цифрового автоматичного моніторування артеріального тиску Cardio Tens (Угорщина). Визначення вмісту ОП плазми крові виконувалося методом імуноферментного аналізу. Середня доза кандесартану становила у хворих на ХХН III стадії 8,2 ± 4,4 мг, IV стадії — 10,40 ± 4,22 мг та V стадії — 12,40 ± 3,82 мг відповідно. Отримані результати були статистично оброблені з використанням параметричних (t-тест для вибірок з незв’язаними варіантами) та непараметричних (метод Манна — Уїтні) методів. Дані подані у вигляді середньої арифметичної ± стандартне відхилення. Критичний рівень значущості (р) при перевірці статистичних гіпотез приймали рівним 0,05. Результати. У групі хворих на ХХН III стадії середні рівні систолічного (серСАТ), діастолічного (cерДАТ) та пульсового артеріального тиску (серПАТ) статистично значуще знизилися на 6,4; 7,8 та 4,8 % відповідно. Зменшення показників серСАТ, cерДАТ та серПАТ на 7,0 % (p < 0,05), 5,2 % (p > 0,05) та 9,6 % (p < 0,05) відповідно спостерігалося також у групі хворих на ХХН IV стадії. Показники серСАТ, cерДАТ та серПАТ у групі хворих на ХХН V стадії статистично значуще знизилися на 14,0; 8,9 та 19,9 % відповідно. У всіх пацієнтів після проведення лікування мало місце вірогідне зниження плазмового рівня ОП. При цьому найбільше зменшення показника під впливом терапії кандесартаном спостерігалося в групах хворих із ХХН III та IV стадії — 66,4 і 37,2 % відповідно, тоді як концентрація ОП у групі пацієнтів із ХХН V стадії знизилася на 11,7 %. Висновки. За даними ДМАТ на фоні прийому кандесартану у хворих із додіалізними стадіями ХХН спостерігається статистично значуща позитивна динаміка як середньодобових значень систолічного, діастолічного та пульсового артеріального тиску, так і показників навантаження тиском. 12-тижнева терапія кандесартаном приводить до вірогідного зниження плазмового рівня остеопонтину у хворих на ХХН III, IV та V стадії на 66,4; 37,2 та 11,7 % відповідно.