Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

Ефективність різних схем противірусного лікування хворих на хронічний гепатит С, інфікованих 3-м генотипом вірусу

View through CrossRef
Актуальність. Хронічний гепатит С (ХГС) залишається однією з найактуальніших проблем сучасної інфектології. Останніми роками суттєво змінилися принципи проведення противірусної терапії завдяки появі нових препаратів з прямим механізмом дії та розробці безінтерферонових режимів лікування. Для лікування хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу гепатиту С, в Україні були доступними два режими з включенням інгібітору HCV NS5B полімерази. Мета: проаналізувати ефективність різних схем противірусного лікування у хворих на хронічний гепатит С, інфікованих 3-м генотипом вірусу. Матеріали та методи. В дослідження було включено 66 хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу. Усім хворим проведено дослідження ступеня фіброзу печінки методом фібротесту, у динаміці досліджували вірусне навантаження, печінкові проби, показники загального аналізу крові, функціональні проби нирок. Противірусне лікування та аналіз його ефективності здійснювали згідно з уніфікованим протоколом МОЗ України. Результати. За результатами аналізу результатів лікування хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу, показана висока ефективність обох схем противірусної терапії, застосованих у клінічній практиці. Швидка вірусологічна відповідь мала місце в 93,5 % хворих на ХГС, які лікувалися за схемою: пегільований інтеферон (peg-IFN) α2a + софосбувір (SOF) + рибавірин (RBV), та у 82,9 % пацієнтів, які отримали безінтерферонову терапію SOF + RBV. Безпосередня відповідь на лікування була досягнута в 90,3 та 94,3 % пацієнтів відповідно до схем терапії. Стійка вірусологічна відповідь на 24-му тижні після припинення противірусної терапії відзначена в 87,5 та 91,4 % пацієнтів відповідно. Частота формування вірусологічної відповіді на противірусне лікування у хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу, не залежала від стадії фіброзу печінки як при застосуванні безінтерферонового лікування SOF + RBV, так і при лікуванні інтерферонвмісною схемою з включенням препарату з прямим механізмом дії: peg-IFN-α2a + SOF + RBV. Висновки. Противірусна терапія хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом HCV, супроводжувалася формуванням стійкої вірусологічної відповіді у 87,5 % хворих після 12-тижневого курсу лікування за схемою peg-IFN-α2a + SOF + RBV та 91,4 % пацієнтів після 24-тижневого курсу терапії SOF + RBV. Ефективність лікування цих хворих не залежала від ступеня фіброзу печінки.
Title: Ефективність різних схем противірусного лікування хворих на хронічний гепатит С, інфікованих 3-м генотипом вірусу
Description:
Актуальність.
Хронічний гепатит С (ХГС) залишається однією з найактуальніших проблем сучасної інфектології.
Останніми роками суттєво змінилися принципи проведення противірусної терапії завдяки появі нових препаратів з прямим механізмом дії та розробці безінтерферонових режимів лікування.
Для лікування хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу гепатиту С, в Україні були доступними два режими з включенням інгібітору HCV NS5B полімерази.
Мета: проаналізувати ефективність різних схем противірусного лікування у хворих на хронічний гепатит С, інфікованих 3-м генотипом вірусу.
Матеріали та методи.
В дослідження було включено 66 хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу.
Усім хворим проведено дослідження ступеня фіброзу печінки методом фібротесту, у динаміці досліджували вірусне навантаження, печінкові проби, показники загального аналізу крові, функціональні проби нирок.
Противірусне лікування та аналіз його ефективності здійснювали згідно з уніфікованим протоколом МОЗ України.
Результати.
За результатами аналізу результатів лікування хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу, показана висока ефективність обох схем противірусної терапії, застосованих у клінічній практиці.
Швидка вірусологічна відповідь мала місце в 93,5 % хворих на ХГС, які лікувалися за схемою: пегільований інтеферон (peg-IFN) α2a + софосбувір (SOF) + рибавірин (RBV), та у 82,9 % пацієнтів, які отримали безінтерферонову терапію SOF + RBV.
Безпосередня відповідь на лікування була досягнута в 90,3 та 94,3 % пацієнтів відповідно до схем терапії.
Стійка вірусологічна відповідь на 24-му тижні після припинення противірусної терапії відзначена в 87,5 та 91,4 % пацієнтів відповідно.
Частота формування вірусологічної відповіді на противірусне лікування у хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом вірусу, не залежала від стадії фіброзу печінки як при застосуванні безінтерферонового лікування SOF + RBV, так і при лікуванні інтерферонвмісною схемою з включенням препарату з прямим механізмом дії: peg-IFN-α2a + SOF + RBV.
Висновки.
Противірусна терапія хворих на ХГС, інфікованих 3-м генотипом HCV, супроводжувалася формуванням стійкої вірусологічної відповіді у 87,5 % хворих після 12-тижневого курсу лікування за схемою peg-IFN-α2a + SOF + RBV та 91,4 % пацієнтів після 24-тижневого курсу терапії SOF + RBV.
Ефективність лікування цих хворих не залежала від ступеня фіброзу печінки.

Related Results

ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СХЕМ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С, ІНФІКОВАНИХ 1-м ГЕНОТИПОМ ВІРУСУ
ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СХЕМ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С, ІНФІКОВАНИХ 1-м ГЕНОТИПОМ ВІРУСУ
Мета роботи – проаналізувати ефективність різних схем противірусного лікування хворих на хронічний гепатит С (ХГС), інфікованих 1-м генотипом вірусу за результатами виконання Держа...
9-й Макмастерський міжнародний оглядовий курс із внутрішньої медицини – 9–11.05.2024 (Краків, Польща)
9-й Макмастерський міжнародний оглядовий курс із внутрішньої медицини – 9–11.05.2024 (Краків, Польща)
9–11 травня у Кракові (Польща) відбулася міжнародна конференція 9th McMaster International Review Course in Internal Medicine (MIRCIM 2024). Цей захід є освітньою ініціятивою факул...
Мануальна терапія у хворих на дисфункцію крижово-клубового суглоба
Мануальна терапія у хворих на дисфункцію крижово-клубового суглоба
Актуальність. Низка авторів вважають, що дисфункція крижово-клубового суглоба (ККС) супроводжується появою його асиметричної рухливості. Тому логічно припустити, що технології, спр...
Популяційні зміни порожнинної мікробіоти товстої кишки хворих на хронічний вірусний гепатит С
Популяційні зміни порожнинної мікробіоти товстої кишки хворих на хронічний вірусний гепатит С
Актуальність. Гепатит С залишається однією з провідних проблем внутрішньолікарняних інфекцій, пов’язаних із гемотрансфузіями, введенням препаратів крові, медичними інвазивними мані...
Набута соматотропна недостатність у дорослих: діагностика та лікування
Набута соматотропна недостатність у дорослих: діагностика та лікування
Вступ. Метаболічні порушення внаслідок соматотропної недостатності в дорослих можуть бути причиною серйозних ускладнень, зокрема — розвитку атеросклерозу, остеопенії та остеопорозу...
Реабілітаційні заходи у хворих на ранніх стадіях коксартрозу після проведення артроскопії кульшового суглоба
Реабілітаційні заходи у хворих на ранніх стадіях коксартрозу після проведення артроскопії кульшового суглоба
Актуальність. Розробка програм реабілітації для хворих після оперативних втручань з використанням сучасних методів остеосинтезу — один із найважливіших напрямків розвитку сучасного...
Диференційовані методи хірургічного лікування хворих з наслідками ушкоджень лицевого нерва
Диференційовані методи хірургічного лікування хворих з наслідками ушкоджень лицевого нерва
Актуальність. Симетрія обличчя є надзвичайно важливою для кожної людини для повноцінного спілкування й комфортного існування в соціумі. Як наслідок, ушкодження лицевого нерва (ЛН) ...

Back to Top