Javascript must be enabled to continue!
Популяційні зміни порожнинної мікробіоти товстої кишки хворих на хронічний вірусний гепатит С
View through CrossRef
Актуальність. Гепатит С залишається однією з провідних проблем внутрішньолікарняних інфекцій, пов’язаних із гемотрансфузіями, введенням препаратів крові, медичними інвазивними маніпуляціями з діагностичною та лікувальною метою. Мета дослідження: установити популяційний рівень таксонів мікробіоти порожнини товстої кишки хворих на хронічний гепатит С. Матеріали та методи. Мікробіологічному дослідженню підлягали 72 зразки вмісту порожнини товстої кишки хворих на хронічний гепатит С, із них жінок було 44, чоловіків — 28, вік хворих становив від 21 до 53 років (у середньому — 37,5 ± 1,7 року). Результати. На основі проведених досліджень установлено, що популяційний рівень бактерій роду Bifidobacterium у порожнині товстої кишки хворих на хронічний гепатит С знижується на 41,28 %, Lactobacillus spp. — на 41,15 %, коефіцієнт кількісного домінування зменшується у 2,07 і 2,22 раза, коефіцієнт значущості — у 3,25 та 3,36 раза відповідно, що сприяє підвищенню популяційного рівня, коефіцієнта кількісного домінування і значущості Bacteroides spp. на 65,01 та 24,94 % відповідно, підвищується на 52,21 % кількість бактерій Escherichia spp., на 26,48 % — Enterococcus spp., на 57,43 % — Peptostreptococcus spp., у 2,03 раза — бактерій роду Clostridium. Результати проведеного дослідження дають можливість практичному лікарю ефективно проводити етіотропну терапію та корекцію змін біотопу пробіотичними засобами з урахуванням кількісних змін даного мікробіоценозу. Висновки. У порожнині товстої кишки хворих на хронічний гепатит С формується виражений дефіцит автохтонних облігатних Bifidobacterium spp. на 41,28 %, Lactobacillus spp. — на 42,15 %, зростає концентрація в біотопі Bacteroides spp. на 65,01 %, Peptostreptococcus spp. — на 57,43 %, Clostridium spp. — у 2,03 раза, а також бактерій роду Escherichia — на 52,21 %, Enterococcus spp. — на 26,48 %. За змінами популяційного рівня головної, додаткової і випадкової мікробіоти порожнини товстої кишки в більшості хворих на хронічний гепатит С діагностований дисбіоз/дисбактеріоз ІІ і ІІІ ступенів (80,56 %).
Publishing House Zaslavsky
Title: Популяційні зміни порожнинної мікробіоти товстої кишки хворих на хронічний вірусний гепатит С
Description:
Актуальність.
Гепатит С залишається однією з провідних проблем внутрішньолікарняних інфекцій, пов’язаних із гемотрансфузіями, введенням препаратів крові, медичними інвазивними маніпуляціями з діагностичною та лікувальною метою.
Мета дослідження: установити популяційний рівень таксонів мікробіоти порожнини товстої кишки хворих на хронічний гепатит С.
Матеріали та методи.
Мікробіологічному дослідженню підлягали 72 зразки вмісту порожнини товстої кишки хворих на хронічний гепатит С, із них жінок було 44, чоловіків — 28, вік хворих становив від 21 до 53 років (у середньому — 37,5 ± 1,7 року).
Результати.
На основі проведених досліджень установлено, що популяційний рівень бактерій роду Bifidobacterium у порожнині товстої кишки хворих на хронічний гепатит С знижується на 41,28 %, Lactobacillus spp.
— на 41,15 %, коефіцієнт кількісного домінування зменшується у 2,07 і 2,22 раза, коефіцієнт значущості — у 3,25 та 3,36 раза відповідно, що сприяє підвищенню популяційного рівня, коефіцієнта кількісного домінування і значущості Bacteroides spp.
на 65,01 та 24,94 % відповідно, підвищується на 52,21 % кількість бактерій Escherichia spp.
, на 26,48 % — Enterococcus spp.
, на 57,43 % — Peptostreptococcus spp.
, у 2,03 раза — бактерій роду Clostridium.
Результати проведеного дослідження дають можливість практичному лікарю ефективно проводити етіотропну терапію та корекцію змін біотопу пробіотичними засобами з урахуванням кількісних змін даного мікробіоценозу.
Висновки.
У порожнині товстої кишки хворих на хронічний гепатит С формується виражений дефіцит автохтонних облігатних Bifidobacterium spp.
на 41,28 %, Lactobacillus spp.
— на 42,15 %, зростає концентрація в біотопі Bacteroides spp.
на 65,01 %, Peptostreptococcus spp.
— на 57,43 %, Clostridium spp.
— у 2,03 раза, а також бактерій роду Escherichia — на 52,21 %, Enterococcus spp.
— на 26,48 %.
За змінами популяційного рівня головної, додаткової і випадкової мікробіоти порожнини товстої кишки в більшості хворих на хронічний гепатит С діагностований дисбіоз/дисбактеріоз ІІ і ІІІ ступенів (80,56 %).
Related Results
Ефективність різних схем противірусного лікування хворих на хронічний гепатит С, інфікованих 3-м генотипом вірусу
Ефективність різних схем противірусного лікування хворих на хронічний гепатит С, інфікованих 3-м генотипом вірусу
Актуальність. Хронічний гепатит С (ХГС) залишається однією з найактуальніших проблем сучасної інфектології. Останніми роками суттєво змінилися принципи проведення противірусної тер...
Мануальна терапія у хворих на дисфункцію крижово-клубового суглоба
Мануальна терапія у хворих на дисфункцію крижово-клубового суглоба
Актуальність. Низка авторів вважають, що дисфункція крижово-клубового суглоба (ККС) супроводжується появою його асиметричної рухливості. Тому логічно припустити, що технології, спр...
ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С ЗАЛЕЖНО ВІД НАЯВНОСТІ ЗМІШАНОЇ КРІОГЛОБУЛІНЕМІЇ
ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С ЗАЛЕЖНО ВІД НАЯВНОСТІ ЗМІШАНОЇ КРІОГЛОБУЛІНЕМІЇ
У роботу включено 71 хворого на хронічний гепатит С (ХГС) зі стадіями фіброзу печінки F3-F4, які отримали противірусне лікування. Показано, що наявність змішаної кріоглобулінемії у...
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОНАННЯ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНОГО ОБСТЕЖЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВИХ М’ЯКОТКАНИННИХ УШКОДЖЕНЬ НА РАННІХ СТАДІЯХ КОКСАРТРОЗУ
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОНАННЯ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНОГО ОБСТЕЖЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВИХ М’ЯКОТКАНИННИХ УШКОДЖЕНЬ НА РАННІХ СТАДІЯХ КОКСАРТРОЗУ
Цікавим у науковому та практичному плані є проведення аналізу доопераційного МРТ-дослідження з метою визначення патогномонічних МРТ-ознакокомплексів, що визначали ушкодження внутрі...
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ БІЛИХ ЩУРІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ДОЗ КАРАГІНАНУ
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ БІЛИХ ЩУРІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ДОЗ КАРАГІНАНУ
Мета роботи. Вивчити структурну організацію стінки тонкої кишки, міокарда і печінки експериментальних тварин при застосуванні різних концентрацій κ-карагінану.
Матеріали і методи....
ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СХЕМ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С, ІНФІКОВАНИХ 1-м ГЕНОТИПОМ ВІРУСУ
ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СХЕМ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С, ІНФІКОВАНИХ 1-м ГЕНОТИПОМ ВІРУСУ
Мета роботи – проаналізувати ефективність різних схем противірусного лікування хворих на хронічний гепатит С (ХГС), інфікованих 1-м генотипом вірусу за результатами виконання Держа...
Особливості вегетативної регуляції у хворих на хронічні запальні захворювання кишечника з анемічним синдромом
Особливості вегетативної регуляції у хворих на хронічні запальні захворювання кишечника з анемічним синдромом
Вивчені вегетативний тонус, вегетативна реактивність і вегетативне забезпечення діяльності у 38 хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК) і 15 хворих на хронічний коліт (ХК) з...
Набута соматотропна недостатність у дорослих: діагностика та лікування
Набута соматотропна недостатність у дорослих: діагностика та лікування
Вступ. Метаболічні порушення внаслідок соматотропної недостатності в дорослих можуть бути причиною серйозних ускладнень, зокрема — розвитку атеросклерозу, остеопенії та остеопорозу...

