Javascript must be enabled to continue!
Використання екстракорпоральної мембранної оксигенації при реваскуляризації міокарда у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на фоні кардіогенного шоку
View through CrossRef
Актуальність. Використання екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО) стало ефективною методикою в лікуванні дорослих і дітей із тяжкою серцевою і легеневою дисфункцією, резистентною до традиційної терапії. Метою даної роботи було узагальнення досвіду використання ЕКМО при кардіальній дисфункції, що розвивається у пацієнтів з ішемічною хворобою серця при проведенні рентген-ендоваскулярної реваскуляризації міокарда. Матеріали та методи. У дослідженні проведено ретроспективний одноцентровий аналіз 23 пацієнтів з ішемічною хворобою серця (19 чоловіків і 4 жінки, середній вік — 65,7 ± 12,3 року), яким в ДУ «Інститут серця МОЗ України» в період з березня 2014 по червень 2018 р. при проведенні черезшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики (ЧТКА) використовувалася методика ЕКМО. Результати. 13 (56,52 %) пацієнтів, яким проводили ЕКМО при ЧТКА, померли безпосередньо в стаціонарі або через 30 днів після виписки, серед них переважали особи чоловічої статі (92,30 %). Незалежними предикторами фатальних наслідків виступали цукровий діабет (ВШ = 17,58; 95% ДI = 6,47–47,48; р = 0,00125), хронічна ниркова недостатність (ВШ = 20,81; 95% ДI = 5,95–72,21; р = 0,00014), ішемія міокарда в басейні правої коронарної артерії (ВШ = 25,51; 95% ДI = 8,27–79,12; р = 0,00013). Процедура тромбоекстракції та феномен «no reflow» на 18,5 і на 13,1 % частіше реєструвались у пацієнтів, які померли. Перераховані вище обставини зумовили і менший процедуральний успіх у пацієнтів, що померли (TIMI потік після ЧТКА становив 1,50 ± 0,48), тоді як у тих, що вижили, TIMI становив 2,40 ± 0,37 (р = 0,00138). Підключення ЕКМО до виникнення кардіологічних подій достовірно частіше виявлялося в групі пацієнтів, які вижили (90 % випадків), порівняно з померлими (0 %) (р = 0,0000001). Висновки. Цукровий діабет, ниркова недостатність, ураження правої коронарної артерії є незалежними предикторами летальності при проведенні рентгенендоваскулярної реканалізації у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Планове використання ЕКМО у пацієнтів групи високого ризику при черезшкірній реваскуляризації міокарда є позитивним прогностичним фактором виживання пацієнтів.
Publishing House Zaslavsky
Title: Використання екстракорпоральної мембранної оксигенації при реваскуляризації міокарда у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на фоні кардіогенного шоку
Description:
Актуальність.
Використання екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО) стало ефективною методикою в лікуванні дорослих і дітей із тяжкою серцевою і легеневою дисфункцією, резистентною до традиційної терапії.
Метою даної роботи було узагальнення досвіду використання ЕКМО при кардіальній дисфункції, що розвивається у пацієнтів з ішемічною хворобою серця при проведенні рентген-ендоваскулярної реваскуляризації міокарда.
Матеріали та методи.
У дослідженні проведено ретроспективний одноцентровий аналіз 23 пацієнтів з ішемічною хворобою серця (19 чоловіків і 4 жінки, середній вік — 65,7 ± 12,3 року), яким в ДУ «Інститут серця МОЗ України» в період з березня 2014 по червень 2018 р.
при проведенні черезшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики (ЧТКА) використовувалася методика ЕКМО.
Результати.
13 (56,52 %) пацієнтів, яким проводили ЕКМО при ЧТКА, померли безпосередньо в стаціонарі або через 30 днів після виписки, серед них переважали особи чоловічої статі (92,30 %).
Незалежними предикторами фатальних наслідків виступали цукровий діабет (ВШ = 17,58; 95% ДI = 6,47–47,48; р = 0,00125), хронічна ниркова недостатність (ВШ = 20,81; 95% ДI = 5,95–72,21; р = 0,00014), ішемія міокарда в басейні правої коронарної артерії (ВШ = 25,51; 95% ДI = 8,27–79,12; р = 0,00013).
Процедура тромбоекстракції та феномен «no reflow» на 18,5 і на 13,1 % частіше реєструвались у пацієнтів, які померли.
Перераховані вище обставини зумовили і менший процедуральний успіх у пацієнтів, що померли (TIMI потік після ЧТКА становив 1,50 ± 0,48), тоді як у тих, що вижили, TIMI становив 2,40 ± 0,37 (р = 0,00138).
Підключення ЕКМО до виникнення кардіологічних подій достовірно частіше виявлялося в групі пацієнтів, які вижили (90 % випадків), порівняно з померлими (0 %) (р = 0,0000001).
Висновки.
Цукровий діабет, ниркова недостатність, ураження правої коронарної артерії є незалежними предикторами летальності при проведенні рентгенендоваскулярної реканалізації у пацієнтів з ішемічною хворобою серця.
Планове використання ЕКМО у пацієнтів групи високого ризику при черезшкірній реваскуляризації міокарда є позитивним прогностичним фактором виживання пацієнтів.
Related Results
ОРГАНІЗАЦІЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ КАРДІОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ
ОРГАНІЗАЦІЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ КАРДІОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ
Інфаркт міокарда був і залишається хворобою, яка приводить до смерті та інвалідизації населення. Раніше хворі на інфаркт міокарда на менше місяця повинні були дотримуватись суворог...
Поєднана ендокринна патологія в умовах хронічного стресу війни
Поєднана ендокринна патологія в умовах хронічного стресу війни
Вступ. У пацієнтів із ЦД, порівняно з особами з нормоглікемією, патологія ЩЗ є більш поширеною, пацієнти з поєднаними ендокринопатіями мають гірший контроль глікемії та більш схиль...
Варіабельність ритму серця у хворих з ішемічною хворобою серця: вплив епідуральної анестезії
Варіабельність ритму серця у хворих з ішемічною хворобою серця: вплив епідуральної анестезії
У статті описано зміни варіабельності ритму серця під впливом епідуральної анестезії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця і практично здорових осіб, які зазнали оперативних втруч...
Характеристика реологічних властивостей ротової рідини у хворих на цукровий діабет, які користуються повними знімними пластинковими протезами
Характеристика реологічних властивостей ротової рідини у хворих на цукровий діабет, які користуються повними знімними пластинковими протезами
Резюме. Упродовж останніх десятиліть у багатьох країнах світу спостерігається неухильний ріст захворюваності та розповсюдженості цукрового діабету (ЦД), що дозволило зарубіжним авт...
Результати протезування мітрального клапана у хворих з ішемічною мітральною недостатністю
Результати протезування мітрального клапана у хворих з ішемічною мітральною недостатністю
Функціональна ішемічна мітральна недостатність розвивається у 10–20 % пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) і справляє значний негативний вплив на прогноз виживаності хворих. ...
Алгоритми діагностики та лікування ідіопатичної легеневої артеріальної гіпертензії
Алгоритми діагностики та лікування ідіопатичної легеневої артеріальної гіпертензії
Визначення. Легенева гіпертензія (ЛГ) — це гемодинамічний та патофізіологічний стан, що характеризується підвищенням середнього тиску в легеневій артерії > 20 мм рт.ст. та оціню...
ЕЕГ-ознаки ризику розвитку симптомного інсульту в пацієнтів із множинними «німими» інфарктами мозку
ЕЕГ-ознаки ризику розвитку симптомного інсульту в пацієнтів із множинними «німими» інфарктами мозку
У статті наведені дані дослідження ЕЕГ-корелятів порушення церебрального кровообігу та їх зв’язку з ризиком виникнення інсульту в пацієнтів із множинними «німими» інфарктами мозку ...
ПОРУШЕННЯ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК І СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
ПОРУШЕННЯ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК І СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
Вступ. Відомо, що пацієнти з ХХН частіше вмирають від серцево-су-динних причин, ніж від ниркової недостатності. У цих хворих майже в 20разів вище ризик кардіоваскулярних подій (КВП...

