Javascript must be enabled to continue!
Використання екстракорпоральної мембранної оксигенації при реваскуляризації міокарда у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на фоні кардіогенного шоку
View through CrossRef
Актуальність. Використання екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО) стало ефективною методикою в лікуванні дорослих і дітей із тяжкою серцевою і легеневою дисфункцією, резистентною до традиційної терапії. Метою даної роботи було узагальнення досвіду використання ЕКМО при кардіальній дисфункції, що розвивається у пацієнтів з ішемічною хворобою серця при проведенні рентген-ендоваскулярної реваскуляризації міокарда. Матеріали та методи. У дослідженні проведено ретроспективний одноцентровий аналіз 23 пацієнтів з ішемічною хворобою серця (19 чоловіків і 4 жінки, середній вік — 65,7 ± 12,3 року), яким в ДУ «Інститут серця МОЗ України» в період з березня 2014 по червень 2018 р. при проведенні черезшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики (ЧТКА) використовувалася методика ЕКМО. Результати. 13 (56,52 %) пацієнтів, яким проводили ЕКМО при ЧТКА, померли безпосередньо в стаціонарі або через 30 днів після виписки, серед них переважали особи чоловічої статі (92,30 %). Незалежними предикторами фатальних наслідків виступали цукровий діабет (ВШ = 17,58; 95% ДI = 6,47–47,48; р = 0,00125), хронічна ниркова недостатність (ВШ = 20,81; 95% ДI = 5,95–72,21; р = 0,00014), ішемія міокарда в басейні правої коронарної артерії (ВШ = 25,51; 95% ДI = 8,27–79,12; р = 0,00013). Процедура тромбоекстракції та феномен «no reflow» на 18,5 і на 13,1 % частіше реєструвались у пацієнтів, які померли. Перераховані вище обставини зумовили і менший процедуральний успіх у пацієнтів, що померли (TIMI потік після ЧТКА становив 1,50 ± 0,48), тоді як у тих, що вижили, TIMI становив 2,40 ± 0,37 (р = 0,00138). Підключення ЕКМО до виникнення кардіологічних подій достовірно частіше виявлялося в групі пацієнтів, які вижили (90 % випадків), порівняно з померлими (0 %) (р = 0,0000001). Висновки. Цукровий діабет, ниркова недостатність, ураження правої коронарної артерії є незалежними предикторами летальності при проведенні рентгенендоваскулярної реканалізації у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Планове використання ЕКМО у пацієнтів групи високого ризику при черезшкірній реваскуляризації міокарда є позитивним прогностичним фактором виживання пацієнтів.
Publishing House Zaslavsky
Title: Використання екстракорпоральної мембранної оксигенації при реваскуляризації міокарда у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на фоні кардіогенного шоку
Description:
Актуальність.
Використання екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО) стало ефективною методикою в лікуванні дорослих і дітей із тяжкою серцевою і легеневою дисфункцією, резистентною до традиційної терапії.
Метою даної роботи було узагальнення досвіду використання ЕКМО при кардіальній дисфункції, що розвивається у пацієнтів з ішемічною хворобою серця при проведенні рентген-ендоваскулярної реваскуляризації міокарда.
Матеріали та методи.
У дослідженні проведено ретроспективний одноцентровий аналіз 23 пацієнтів з ішемічною хворобою серця (19 чоловіків і 4 жінки, середній вік — 65,7 ± 12,3 року), яким в ДУ «Інститут серця МОЗ України» в період з березня 2014 по червень 2018 р.
при проведенні черезшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики (ЧТКА) використовувалася методика ЕКМО.
Результати.
13 (56,52 %) пацієнтів, яким проводили ЕКМО при ЧТКА, померли безпосередньо в стаціонарі або через 30 днів після виписки, серед них переважали особи чоловічої статі (92,30 %).
Незалежними предикторами фатальних наслідків виступали цукровий діабет (ВШ = 17,58; 95% ДI = 6,47–47,48; р = 0,00125), хронічна ниркова недостатність (ВШ = 20,81; 95% ДI = 5,95–72,21; р = 0,00014), ішемія міокарда в басейні правої коронарної артерії (ВШ = 25,51; 95% ДI = 8,27–79,12; р = 0,00013).
Процедура тромбоекстракції та феномен «no reflow» на 18,5 і на 13,1 % частіше реєструвались у пацієнтів, які померли.
Перераховані вище обставини зумовили і менший процедуральний успіх у пацієнтів, що померли (TIMI потік після ЧТКА становив 1,50 ± 0,48), тоді як у тих, що вижили, TIMI становив 2,40 ± 0,37 (р = 0,00138).
Підключення ЕКМО до виникнення кардіологічних подій достовірно частіше виявлялося в групі пацієнтів, які вижили (90 % випадків), порівняно з померлими (0 %) (р = 0,0000001).
Висновки.
Цукровий діабет, ниркова недостатність, ураження правої коронарної артерії є незалежними предикторами летальності при проведенні рентгенендоваскулярної реканалізації у пацієнтів з ішемічною хворобою серця.
Планове використання ЕКМО у пацієнтів групи високого ризику при черезшкірній реваскуляризації міокарда є позитивним прогностичним фактором виживання пацієнтів.
Related Results
Варіабельність ритму серця у хворих з ішемічною хворобою серця: вплив епідуральної анестезії
Варіабельність ритму серця у хворих з ішемічною хворобою серця: вплив епідуральної анестезії
У статті описано зміни варіабельності ритму серця під впливом епідуральної анестезії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця і практично здорових осіб, які зазнали оперативних втруч...
Алгоритми діагностики та лікування ідіопатичної легеневої артеріальної гіпертензії
Алгоритми діагностики та лікування ідіопатичної легеневої артеріальної гіпертензії
Визначення. Легенева гіпертензія (ЛГ) — це гемодинамічний та патофізіологічний стан, що характеризується підвищенням середнього тиску в легеневій артерії > 20 мм рт.ст. та оціню...
ПОРУШЕННЯ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК І СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
ПОРУШЕННЯ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК І СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
Вступ. Відомо, що пацієнти з ХХН частіше вмирають від серцево-су-динних причин, ніж від ниркової недостатності. У цих хворих майже в 20разів вище ризик кардіоваскулярних подій (КВП...
Гостро кровоточивий рак шлунка, ускладнений перфорацією
Гостро кровоточивий рак шлунка, ускладнений перфорацією
покращення та оптимізація діагностики та лікування ускладнень раку шлунка.Було проліковано 56 пацієнтів із ускладненим раком шлунка. Середній вік хворих становив56 років. З них жін...
Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії
Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії
Актуальність. Варіабельність ритму серця активно досліджується впродовж останніх десятиліть, існує велика кількість наукових праць, присвячених цій проблемі. Методика оцінки варіаб...
9-й Макмастерський міжнародний оглядовий курс із внутрішньої медицини – 9–11.05.2024 (Краків, Польща)
9-й Макмастерський міжнародний оглядовий курс із внутрішньої медицини – 9–11.05.2024 (Краків, Польща)
9–11 травня у Кракові (Польща) відбулася міжнародна конференція 9th McMaster International Review Course in Internal Medicine (MIRCIM 2024). Цей захід є освітньою ініціятивою факул...
Особливості впливу лідокаїну, ропівакаїну та бупівакаїну, введених епідурально, на ритм та провідність серця
Особливості впливу лідокаїну, ропівакаїну та бупівакаїну, введених епідурально, на ритм та провідність серця
У роботі проаналізовано вплив лідокаїну, ропівакаїну та бупівакаїну, введених епідурально, на ритм та процеси провідності серця у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та практично ...
ОЦІНКА СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ У ЧОЛОВІКІВ ІЗ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НА ТЛІ АНДРОГЕННОГО ДЕФІЦИТУ
ОЦІНКА СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ У ЧОЛОВІКІВ ІЗ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НА ТЛІ АНДРОГЕННОГО ДЕФІЦИТУ
Вступ. Дані численних досліджень вказують на зв’язок низького рівня тестостерону у чоловіків із окремими факторами ризику ССЗ (ожиріння, цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдро...

