Javascript must be enabled to continue!
ОЦІНКА СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ У ЧОЛОВІКІВ ІЗ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НА ТЛІ АНДРОГЕННОГО ДЕФІЦИТУ
View through CrossRef
Вступ. Дані численних досліджень вказують на зв’язок низького рівня тестостерону у чоловіків із окремими факторами ризику ССЗ (ожиріння, цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром тощо). Статистичні підходи передбачають розрахунок кардіоваскулярного ризику для загальної популяції, а використання їх для оцінки ризику у чоловіків із дефіцитом тестостерону в літературі не описане.Мета дослідження. На підставі порівняльного аналізу ряду шкал (Фремінгемська, SCORE та PROCAM ) визначити найбільш валідну для оцінки серцево-судинного ризику у чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі андрогенного дефіциту.Матеріал і методи дослідження. Дослідження включало 50 пацієнтів чоловічої статі із встановленим діагнозом гіпертонічної хвороби ІІ стадії та 11 практично здорових осіб, що увійшли до контрольної групи. Всім учасникам дослідження поряд із загальноклінічним обстеженням визначалися параметри ліпідного профілю та загальний тестостерон (ЗТ) сироватки крові, оцінювався серцево-судинний ризик за Фремінгемською шкалою (ФШ), шкалами SCORE та PROCAM. В залежності від рівня ЗТ обстежені були розподілені на 2 групи: 1 група (n=27) – з дефіцитом ЗТ, 2 група (n=23) з нормальним рівнем ЗТ.Результати досліджень. При аналізі серцево-судинного ризику учасників дослідження встановлено, що за ФШ до групи високого ризику належали 55,6% чоловіків 1 групи та 43,5% осіб 2 групи, за шкалою PROCAM ризик вище 20% мали 66,7% та 39,1% пацієнтів відповідно. Частка обстежених, що мали високий ризик за шкалою SCORE, склала 51,8% серед чоловіків 1 групи та 39,1% - 2 групи. Значущих відмінностей між ризиком за ФШ та SCORE між групою 1 та 2 виявлено не було, в той час як різниця між вказаними групами була статистично вірогідною за шкалою PROCAM. Кореляційний аналіз продемонстрував тенденцію до негативного зворотного зв’язку між серцево-судинним ризиком та рівнем ЗТ, при цьому статистично значущою кореляція була лише між ЗТ та ризиком за шкалою PROCAM (р<0.05).Висновки. Використання шкали PROCAM є найбільш обґрунтованим для категоризації ризику у когорті чоловіків із гіпертонічною хворобою, асоційованою з андрогенним дефіцитом.
Ternopil State Medical University
Title: ОЦІНКА СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ У ЧОЛОВІКІВ ІЗ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НА ТЛІ АНДРОГЕННОГО ДЕФІЦИТУ
Description:
Вступ.
Дані численних досліджень вказують на зв’язок низького рівня тестостерону у чоловіків із окремими факторами ризику ССЗ (ожиріння, цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром тощо).
Статистичні підходи передбачають розрахунок кардіоваскулярного ризику для загальної популяції, а використання їх для оцінки ризику у чоловіків із дефіцитом тестостерону в літературі не описане.
Мета дослідження.
На підставі порівняльного аналізу ряду шкал (Фремінгемська, SCORE та PROCAM ) визначити найбільш валідну для оцінки серцево-судинного ризику у чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі андрогенного дефіциту.
Матеріал і методи дослідження.
Дослідження включало 50 пацієнтів чоловічої статі із встановленим діагнозом гіпертонічної хвороби ІІ стадії та 11 практично здорових осіб, що увійшли до контрольної групи.
Всім учасникам дослідження поряд із загальноклінічним обстеженням визначалися параметри ліпідного профілю та загальний тестостерон (ЗТ) сироватки крові, оцінювався серцево-судинний ризик за Фремінгемською шкалою (ФШ), шкалами SCORE та PROCAM.
В залежності від рівня ЗТ обстежені були розподілені на 2 групи: 1 група (n=27) – з дефіцитом ЗТ, 2 група (n=23) з нормальним рівнем ЗТ.
Результати досліджень.
При аналізі серцево-судинного ризику учасників дослідження встановлено, що за ФШ до групи високого ризику належали 55,6% чоловіків 1 групи та 43,5% осіб 2 групи, за шкалою PROCAM ризик вище 20% мали 66,7% та 39,1% пацієнтів відповідно.
Частка обстежених, що мали високий ризик за шкалою SCORE, склала 51,8% серед чоловіків 1 групи та 39,1% - 2 групи.
Значущих відмінностей між ризиком за ФШ та SCORE між групою 1 та 2 виявлено не було, в той час як різниця між вказаними групами була статистично вірогідною за шкалою PROCAM.
Кореляційний аналіз продемонстрував тенденцію до негативного зворотного зв’язку між серцево-судинним ризиком та рівнем ЗТ, при цьому статистично значущою кореляція була лише між ЗТ та ризиком за шкалою PROCAM (р<0.
05).
Висновки.
Використання шкали PROCAM є найбільш обґрунтованим для категоризації ризику у когорті чоловіків із гіпертонічною хворобою, асоційованою з андрогенним дефіцитом.
Related Results
Андрогенний дефіцит із точки зору ризику серцево-судинних захворювань у чоловіків із гіпотиреозом
Андрогенний дефіцит із точки зору ризику серцево-судинних захворювань у чоловіків із гіпотиреозом
Вступ. Серцево-судинна патологія продовжує бути однією з найпоширеніших медичних проблем в усьому світі. Однією з причин ризику виникнення й прогресування серцево-судинних захворюв...
РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПОПЕРЕДЖЕННІ ВПЛИВУ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ПАЦІЄНТІВ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ
РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПОПЕРЕДЖЕННІ ВПЛИВУ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ПАЦІЄНТІВ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ
У статті проведено оцінку впливу природно-кліматичних та метеорологічних факторів на перебіг захворювання у пацієнтів із гіпертонічною хворобою та встановлено роль медичної сестри ...
Використання екстракорпоральної мембранної оксигенації при реваскуляризації міокарда у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на фоні кардіогенного шоку
Використання екстракорпоральної мембранної оксигенації при реваскуляризації міокарда у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на фоні кардіогенного шоку
Актуальність. Використання екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО) стало ефективною методикою в лікуванні дорослих і дітей із тяжкою серцевою і легеневою дисфункцією, рези...
ПОРУШЕННЯ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК І СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
ПОРУШЕННЯ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК І СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
Вступ. Відомо, що пацієнти з ХХН частіше вмирають від серцево-су-динних причин, ніж від ниркової недостатності. У цих хворих майже в 20разів вище ризик кардіоваскулярних подій (КВП...
Застосування антиоксидної та iNOS модулюючої терапії при ліпополісахаридному пародонтиті на тлі атрофічного гастриту
Застосування антиоксидної та iNOS модулюючої терапії при ліпополісахаридному пародонтиті на тлі атрофічного гастриту
Епідеміологічні дані свідчать про високу частоту запальних захворювань ротової порожнини в осіб з атрофічними змінами слизової оболонки шлунка. У патогенезі пародонтиту, викликаног...
Тривалість сну як фактор ризику серцево-судинних захворювань
Тривалість сну як фактор ризику серцево-судинних захворювань
В оглядовій статті широко обговорюється взаємозв’язок між тривалістю сну і серцево-судинними захворюваннями. Недостатня тривалість сну є загальним явищем у розвинених країнах, існу...
SUBCLINICAL CARDIAC DAMAGE IN CARDIOPULMONARY POLYMORBIDITY. Part 2.
SUBCLINICAL CARDIAC DAMAGE IN CARDIOPULMONARY POLYMORBIDITY. Part 2.
Abstract.
SUBCLINICAL CARDIAC DAMAGE IN CARDIOPULMONARY POLYMORBIDITY (Review. Part 2)
Ashcheulova T., Ambrosova T., Kochubiei O., Honchar O., Sytina I.
Hypertens...
SUBCLINICAL CARDIAC DAMAGE IN CARDIOPULMONARY POLYMORBIDITY
SUBCLINICAL CARDIAC DAMAGE IN CARDIOPULMONARY POLYMORBIDITY
SUBCLINICAL CARDIAC DAMAGE IN CARDIOPULMONARY POLYMORBIDITY. (review). Part 1.
Ashcheulova T., Ambrosova T., Kochubiei O., Honchar O., Sytina I.
Hypertension and chronic obstruct...

