Javascript must be enabled to continue!
ОПЕРНИЙ МЕЛОС ЯК ПРЕДМЕТ ЕМОЦІОНОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ: ОПЕРОЗНАВСТВО У ДІАЛОЗІ З ТЕОРІЄЮ ЕМОЦІЙ
View through CrossRef
Мета дослідження – виявити емоційно-когнітивні засади оперного мелосу та його художньо-метафорологічне призначення в музичній творчості та психологічній мотивації людини. Методологія роботи виходить з розвитку естетико-психологічного підходу та компаративного інтердисциплінарного категоріального аналізу, передбачає розширення поняттєвих структур оперознавства за основ поглиблення семіологічного підходу до музично-виразового тезаурусу опери. Пріоритетним постає емоціонологічний підхід, що набуває значення загальногуманітарного та загальномистецтвознавчого. Наукова новизна даної статті зумовлюється узгодженням провідних положень загальної теорії емоцій та концепцією вищих художньо-естетичних емоцій, зокрема тих, що втілюються музичним шляхом. Доводиться особливе метафоричне призначення оперного мелосу як форми художнього перетворення емоційних патернів, створення сталих базових естетичних емоційно-когнітивних станів та емоційних інтеракцій. Пропонується розвиток емоціонологічного напряму в оперознавстві, визначення специфічних цілей та чинників впливу оперної емоціонології. Висновки. Оперна творчість у єдності її головних художніх складових здатна поставати універсальною моделлю перебудови емоційно-когнітивних станів та емоційних мотивацій людини – шляхом надання їм нової художньої форми, що містить потужний катартичний естетичний потенціал. Виходячи з деяких основних положень загальної теорії емоцій, можна стверджувати, що оперний жанр розвиває власну емоціонологічну систему, головним інгредієнтом якої постає музичний мелос; оперна творчість в процесі її історично-стильового розвитку породжує особливі мелодичні форми як художні концептуальні метафори базових емоцій, афективно-експресивних станів та модусів переживання людини. Пріоритет музичного мелосу в оперній композиції, музично-мелосне розгортання оперного образу у часі та просторі оперної дії, оперних подій сприяє визначенню специфіки оперного образу як втіленого особистісного переживання.
Title: ОПЕРНИЙ МЕЛОС ЯК ПРЕДМЕТ ЕМОЦІОНОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ: ОПЕРОЗНАВСТВО У ДІАЛОЗІ З ТЕОРІЄЮ ЕМОЦІЙ
Description:
Мета дослідження – виявити емоційно-когнітивні засади оперного мелосу та його художньо-метафорологічне призначення в музичній творчості та психологічній мотивації людини.
Методологія роботи виходить з розвитку естетико-психологічного підходу та компаративного інтердисциплінарного категоріального аналізу, передбачає розширення поняттєвих структур оперознавства за основ поглиблення семіологічного підходу до музично-виразового тезаурусу опери.
Пріоритетним постає емоціонологічний підхід, що набуває значення загальногуманітарного та загальномистецтвознавчого.
Наукова новизна даної статті зумовлюється узгодженням провідних положень загальної теорії емоцій та концепцією вищих художньо-естетичних емоцій, зокрема тих, що втілюються музичним шляхом.
Доводиться особливе метафоричне призначення оперного мелосу як форми художнього перетворення емоційних патернів, створення сталих базових естетичних емоційно-когнітивних станів та емоційних інтеракцій.
Пропонується розвиток емоціонологічного напряму в оперознавстві, визначення специфічних цілей та чинників впливу оперної емоціонології.
Висновки.
Оперна творчість у єдності її головних художніх складових здатна поставати універсальною моделлю перебудови емоційно-когнітивних станів та емоційних мотивацій людини – шляхом надання їм нової художньої форми, що містить потужний катартичний естетичний потенціал.
Виходячи з деяких основних положень загальної теорії емоцій, можна стверджувати, що оперний жанр розвиває власну емоціонологічну систему, головним інгредієнтом якої постає музичний мелос; оперна творчість в процесі її історично-стильового розвитку породжує особливі мелодичні форми як художні концептуальні метафори базових емоцій, афективно-експресивних станів та модусів переживання людини.
Пріоритет музичного мелосу в оперній композиції, музично-мелосне розгортання оперного образу у часі та просторі оперної дії, оперних подій сприяє визначенню специфіки оперного образу як втіленого особистісного переживання.
Related Results
ЕМОЦІОНОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА ОПЕРНОЇ ТВОРЧОСТІ: ЖАНРОВО-ІСТОРИЧНИЙ ГЕНЕЗИС
ЕМОЦІОНОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА ОПЕРНОЇ ТВОРЧОСТІ: ЖАНРОВО-ІСТОРИЧНИЙ ГЕНЕЗИС
Мета статті – визначити витоки та специфічні риси оперного психологічного діяння як важливого фактору формування емпатійного екологічного середовища. Методологія спирається на єдні...
ОПЕРНИЙ СЮЖЕТ ЯК ПРЕДМЕТ МУЗИКОЗНАВЧОГО ВИВЧЕННЯ
ОПЕРНИЙ СЮЖЕТ ЯК ПРЕДМЕТ МУЗИКОЗНАВЧОГО ВИВЧЕННЯ
Мета статті – розкрити найбільш продуктивні музикознавчі підходи та оперного сюжету як стрижневого жанрового явища, що визначає структурно-композиційні особливості усього оперного ...
СКАРБОЗНАВСТВО ЯК ГАЛУЗЬ НУМІЗМАТИКИ
СКАРБОЗНАВСТВО ЯК ГАЛУЗЬ НУМІЗМАТИКИ
Мета статті – висвітлення теоретичних проблем скарбознавства як галузі нумізматики. Наукова новизна. Запропоновано авторське визначення поняття «нумізматичного скарбознавства», окр...
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «СИНТАКСИС» У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «СИНТАКСИС» У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
У статті акцентовано увагу на актуальності проблеми організаційно-методичних засад вивчення розділу «Синтаксис» у початкових класах у сучасній лінгводидактиці. Розкрито сутність і ...
КАТЕГОРІЯ ХУДОЖНЬОЇ ЕМОЦІЇ В ОПЕРОЗНАВСТВІ
КАТЕГОРІЯ ХУДОЖНЬОЇ ЕМОЦІЇ В ОПЕРОЗНАВСТВІ
Мета статті – розкрити значення поняття та явища художньої емоції для сучасного оперознавства, обгрунтувати доцільність категорії емоційного концепту у вивченні оперної творчості. ...
Трансформації середньовічних бестіаріїв: методичний аспект
Трансформації середньовічних бестіаріїв: методичний аспект
У статті розглянуто методичні підходи до вивчення творів анімалістичної тематики у вищих і середніх навчальних закладах. Матеріалом обрано літературні модифікації середньовічних бе...
Академік О. І. Душечкін – вчений-агрохімік, ґрунтознавець, фізіолог рослин: історіографія проблеми
Академік О. І. Душечкін – вчений-агрохімік, ґрунтознавець, фізіолог рослин: історіографія проблеми
В умовах національного відродження серед дослідників науки і техніки особливо посилюється інтерес до вивчення науково-організаційної, педагогічної і громадської діяльності вчених, ...
ВПЛИВ СІМЕЙНИХ КОНФЛІКТІВ НА ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ
ВПЛИВ СІМЕЙНИХ КОНФЛІКТІВ НА ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Складні та трагічні періоди соціально-демографічних випробувань,
найбільшими з яких є війни, не тільки міняють умови життєдіяльності
населення, але і впливають на соціальні інститу...

