СКАРБОЗНАВСТВО ЯК ГАЛУЗЬ НУМІЗМАТИКИ

Мета статті – висвітлення теоретичних проблем скарбознавства як галузі нумізматики. Наукова новизна. Запропоновано авторське визначення поняття «нумізматичного скарбознавства», окреслено його об’єкт і предмет, завдання та функції в нумізматиці, розглядається й типологізується джерельна база скарбознавчих досліджень, систематизуються поняття і терміни нумізматичного скарбознавства, визначається його місце у системі нумізматики та простежуються міжпредметні зв’язки. Висновки. Сучасний стан скарбознавчих досліджень об’єктивно засвідчує, що наразі скарбознавство «переросло» статус прикладного методу і набуло рис повноцінної та самодостатньої галузі нумізматичної науки із власним об’єктом і предметом, завданнями та методами дослідження монетних скарбів, специфічною та постійно поповнюваною джерельною базою, понятійно-категоріальним апаратом і системою міждисциплінарних зв’язків. Нумізматичне скарбознавство – це галузь нумізматичної науки, що вивчає скарби монет як джерела соціальної, економічної, політичної та іншої найрізноманітнішої інформації, їх походження, типологію, функції, історію дослідження, розробляє методологію та методи вивчення монетних тезаврацій. На сучасному етапі розвитку світової та вітчизняної нумізматики дослідження монетних скарбів стало ключовим трендом розвитку цієї науки. Об’єктом дослідження нумізматичного скарбознавства є монетний скарб як історичне джерело, соціальний та культурний феномен. Предметом нумізматичного скарбознавства виступають історичні, економічні та соціальні закономірності, причини й мотиви появи монетних скарбів як особливого виду депозитів, теорія тезаврування, історія вивчення скарбів різних хронологічних періодів, методологія та методика їх дослідження. На сучасному етапі в колі завдань нумізматичного скарбознавства перебувають як теоретичні, так і його практичні (прикладні) проблеми. Зокрема, серед теоретичних завдань цієї галузі нумізматики можемо виділити: розробку основних понять і категорій, пов’язаних з дослідженням скарбів монет і монетних комплексів; дослідження теорії тезаврації в нумізматиці, дослідження ролі та функцій монетних скарбів, передумов, причин і мотивів їх приховування у різні історичні періоди; вироблення методології і методів атрибуції та дослідження монетних скарбів як джерел нумізматики, історії грошового обігу, соціальної і політичної історії. Серед прикладних завдань нумізматичного скарбознавства варто виділити: вдосконалення наукових методичних прийомів і засобів вивчення та використання скарбів, розробка методики їх джерелознавчої критики; аналітико-інформаційне вивчення окремих скарбів монет або монетних комплексів; розробка методів оцінки наукового, історичного та культурного значення (цінності) монетних і монетно-речових скарбів; дослідження проблем збереження та юридичної охорони скарбів як пам’яток історії та культури. З цього кола наукових завдань випливають дві найважливіші функції нумізматичного скарбознавства: евристична та аналітична. Скарбознавство формує власну базу документальних і наративних джерел, основу якої складають монетні скарби або інші цілісні комплекси нумізматичних знахідок. До групи наративних джерел нумізматичного скарбознавства належать: топографії нумізматичних знахідок, корпуси та каталоги відомих скарбів, короткі наукові повідомлення про їх виявлення, публікації з описами знайдених монетних та монетно-речових скарбів, дослідження окремих скарбів і нумізматичних комплексів; польові описи та звіти археологічних експедицій з даними про знайдені монетні та монетно-речові скарби; матеріали газетної та журнальної періодики з нотатками та повідомленнями про знайдені скарби; епістолярії, щоденники та мемуари археологів, нумізматів, мандрівників, скарбошукачів; мережеві ресурси електронних Інтернет-аукціонів. Понятійно-термінологічний апарат скарбознавства формувався в рамках предмету нумізматики й сьогодні становить частину понять і термінів цієї спеціальної галузі історичної науки. Функціонально у структурі понять і категорій скарбознавства логічно виокремлюються три групи. До першої групи відносимо основні (ключові) категорії («скарб», «монетно-речовий скарб», «монетний скарб» і «монетний комплекс»). Друга група термінів наукового скарбознавства стосується закономірностей виникнення скарбів, характеру та складу монетних тезаврацій. Третя група понять скарбознавства окреслена методикою дослідження монетних і монетно-речових знахідок. Як складова нумізматики скарбознавство належить до системи історичної науки (точніше, її спеціальних галузей) та має сталі предметні зв’язки з рядом суміжних дисциплін, передусім з археологією, джерелознавством, музеєзнавством, пам’яткознавством, боністикою, сфрагістикою, геральдикою, медальєрикою, фалеристикою, генеалогією, історичною географією та картографією, епіграфікою, палеографією, історичною метрологією та хронологією.