Javascript must be enabled to continue!
КАТЕГОРІЯ ХУДОЖНЬОЇ ЕМОЦІЇ В ОПЕРОЗНАВСТВІ
View through CrossRef
Мета статті – розкрити значення поняття та явища художньої емоції для сучасного оперознавства, обгрунтувати доцільність категорії емоційного концепту у вивченні оперної творчості. Методологія базується на суміщенні оперознавчого, історичного жанрового та теоретичного композиційного, та психологічного когнітивного підходів. Наукова новизна статті полягає у з’ясуванні природи оперної емоції – як різновиду художнього переживання, котре відтворює пізнавальне та ціннісне призначення емоційного мислення, емоційної свідомості людини, у цілому. Пропонується розширений емотивний та когмоційний підходи до вивчення людський емоцій в їх типологічній репрезентації, розвивається категорія емоційного концепту та доводиться її важлива роль в оперному змісті. В емоціонологічному ключі розкривається жанрова та мовна своєрідність оперної творчості, зокрема визначаються ті фактори концептуалізації емоцій, які є специфічними саме для оперного жанру та визначають пріоритетне значення оперного мистецтва у формуванні емоційної культури людської спільноти. Висновки. Людські емоції важко піддаються раціональному осмисленню та словесному виразу. Але оперні художні емоції знаходять фіксовану й точну форму втілення, тому отримують й особливі імена, чия метафоричність швидко зростає до символічності та концептуалізації. Остання виражається у назвах арій та речитативів, ансамблевих форм, також закріплюється за іменами найбільш відомих оперних героїв. Навіть назви оперних творів сприймаються як концептуальні метафори, що фіксують певний емоційний психологічний досвід. Оперна творчість підтверджує, що емоційний зміст людської свідомості можна виявити й відтворити лише складно-метафоричним способом, упредметнюючи в мовних структурах, тобто емоції концептуалізуються в мові, і чим ширшим є коло мовних засобів, тим переконливішою є здійснювана концептуалізація, особливо такого складного феномена, яким є почуття переживання любові.
Title: КАТЕГОРІЯ ХУДОЖНЬОЇ ЕМОЦІЇ В ОПЕРОЗНАВСТВІ
Description:
Мета статті – розкрити значення поняття та явища художньої емоції для сучасного оперознавства, обгрунтувати доцільність категорії емоційного концепту у вивченні оперної творчості.
Методологія базується на суміщенні оперознавчого, історичного жанрового та теоретичного композиційного, та психологічного когнітивного підходів.
Наукова новизна статті полягає у з’ясуванні природи оперної емоції – як різновиду художнього переживання, котре відтворює пізнавальне та ціннісне призначення емоційного мислення, емоційної свідомості людини, у цілому.
Пропонується розширений емотивний та когмоційний підходи до вивчення людський емоцій в їх типологічній репрезентації, розвивається категорія емоційного концепту та доводиться її важлива роль в оперному змісті.
В емоціонологічному ключі розкривається жанрова та мовна своєрідність оперної творчості, зокрема визначаються ті фактори концептуалізації емоцій, які є специфічними саме для оперного жанру та визначають пріоритетне значення оперного мистецтва у формуванні емоційної культури людської спільноти.
Висновки.
Людські емоції важко піддаються раціональному осмисленню та словесному виразу.
Але оперні художні емоції знаходять фіксовану й точну форму втілення, тому отримують й особливі імена, чия метафоричність швидко зростає до символічності та концептуалізації.
Остання виражається у назвах арій та речитативів, ансамблевих форм, також закріплюється за іменами найбільш відомих оперних героїв.
Навіть назви оперних творів сприймаються як концептуальні метафори, що фіксують певний емоційний психологічний досвід.
Оперна творчість підтверджує, що емоційний зміст людської свідомості можна виявити й відтворити лише складно-метафоричним способом, упредметнюючи в мовних структурах, тобто емоції концептуалізуються в мові, і чим ширшим є коло мовних засобів, тим переконливішою є здійснювана концептуалізація, особливо такого складного феномена, яким є почуття переживання любові.
Related Results
ВЗАЄМОДІЯ МУЗИЧНОГО ТА СЛОВЕСНОГО РІВНІВ У КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ МУЗИЦІ КИТАЙСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ: ДО ПРОБЛЕМИ ЖАНРОВОГО ВИЗНАЧЕННЯ КИТАЙСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ПІСНІ
ВЗАЄМОДІЯ МУЗИЧНОГО ТА СЛОВЕСНОГО РІВНІВ У КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ МУЗИЦІ КИТАЙСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ: ДО ПРОБЛЕМИ ЖАНРОВОГО ВИЗНАЧЕННЯ КИТАЙСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ПІСНІ
Мета роботи – простежити принципи взаємодії вербального та музичного рівнів у камерно-вокальній творчості китайських композиторів. Методологія дослідження ґрунтується на комплексно...
КАТЕГОРІЯ ПІАНІСТИЧНОСТІ У СУЧАСНІЙ ТЕОРІЇ ФОРТЕПІАННОЇ ТВОРЧОСТІ: ІСТОРИКО-ЕСТЕТИЧНИЙ РАКУРС
КАТЕГОРІЯ ПІАНІСТИЧНОСТІ У СУЧАСНІЙ ТЕОРІЇ ФОРТЕПІАННОЇ ТВОРЧОСТІ: ІСТОРИКО-ЕСТЕТИЧНИЙ РАКУРС
Мета статті – визначити своєрідність та змістові можливості поняття про піаністичність, виявити важливість даного феномена щодо художньої самоцінності та образного хронотопу фортеп...
ОПЕРНИЙ МЕЛОС ЯК ПРЕДМЕТ ЕМОЦІОНОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ: ОПЕРОЗНАВСТВО У ДІАЛОЗІ З ТЕОРІЄЮ ЕМОЦІЙ
ОПЕРНИЙ МЕЛОС ЯК ПРЕДМЕТ ЕМОЦІОНОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ: ОПЕРОЗНАВСТВО У ДІАЛОЗІ З ТЕОРІЄЮ ЕМОЦІЙ
Мета дослідження – виявити емоційно-когнітивні засади оперного мелосу та його художньо-метафорологічне призначення в музичній творчості та психологічній мотивації людини. Методолог...
МУЗИЧНО-ПОЕТИЧНА ТРАДИЦІЯ КИТАЮ ЯК ОСНОВА ЖАНРОВОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОЇ ПІСНІ У КИТАЙСЬКІЙ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ МУЗИЦІ
МУЗИЧНО-ПОЕТИЧНА ТРАДИЦІЯ КИТАЮ ЯК ОСНОВА ЖАНРОВОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОЇ ПІСНІ У КИТАЙСЬКІЙ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ МУЗИЦІ
Мета дослідження. Метою роботи є виявлення історико-філософських і естетичних засад китайської камерно-вокальної музики ХХ–ХХІ століть, а також визначення механізмів взаємодії давн...
КОРЕЛЯЦІЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МИТЦІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ СИНЕСТЕЗІЇ
КОРЕЛЯЦІЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МИТЦІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ СИНЕСТЕЗІЇ
У статті розглянуто основні взаємопов’язуючі компоненти створення художнього образу, в основу яких покладено такі поняття як «ритм», «колорит», «композиція», «художня форма». Розкр...
Художня кераміка в експозиції Музею класика єврейської літератури Шолом-Алейхема
Художня кераміка в експозиції Музею класика єврейської літератури Шолом-Алейхема
У статті розглядається, аналізується колекція декоративних тарілок художників-фарфористів М. Козака та З. Олексенко у Музеї класика єврейської літератури Шолом-Алейхема, виготовлен...
ПЕРЕКЛАД ЯК ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД КОЛОНІАЛЬНИХ НАРАТИВІВ: ХУДОЖНЯ ПРОЗА ОКСАНИ ЗАБУЖКО АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
ПЕРЕКЛАД ЯК ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД КОЛОНІАЛЬНИХ НАРАТИВІВ: ХУДОЖНЯ ПРОЗА ОКСАНИ ЗАБУЖКО АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
Запропонована стаття має на меті дослідити трансформаційний потенціал перекладу, зокрема англомовних перекладів художньої прози Оксани Забужко, як інструменту звільнення від деконс...
ОПЕРНИЙ СЮЖЕТ ЯК ПРЕДМЕТ МУЗИКОЗНАВЧОГО ВИВЧЕННЯ
ОПЕРНИЙ СЮЖЕТ ЯК ПРЕДМЕТ МУЗИКОЗНАВЧОГО ВИВЧЕННЯ
Мета статті – розкрити найбільш продуктивні музикознавчі підходи та оперного сюжету як стрижневого жанрового явища, що визначає структурно-композиційні особливості усього оперного ...

