Діагностика й лікування хворих із травматичними ушкодженнями периферичних нервів в умовах бойових дій

Зважаючи на наявність збройного конфлікту на Сході України, розв’язання проблеми ефективного та адекватного надання допомоги пораненим із вогнепальними ушкодженнями периферичних нервів є актуальним та необхідним.За останній період нами проліковано 88 пацієнтів із вогнепальними ушкодженнями периферичних нервів. Вік пацієнтів становив від 21 до 54 років, середній вік — 31 рік. Хворі надходили для спеціалізованого лікування в термін від 1 до 6 місяців. Ушкодження сідничного нерва спостерігалося у 26,15 % випадків, ліктьового — у 20,45 %, серединного — у 19,32 %, променевого — у 14,77 %, великогомілкового — в 11,36 %, малогомілкового — у 7,95 % випадків. Ступінь відновлення рухів оцінювали за шкалою від M0 до M5, чутливості — від S0 до S5. Проводилося електронейроміографічне дослідження для визначення функціонального стану уражених нервів.Залежно від ушкодження нервів проводився невроліз (72,73 % випадків, у тому числі в поєднанні з імплантацією електростимуляційних систем), шов нерва (19,32 %), а у випадку великих дефектів — автопластика литковим нервом (7,95 %). Ступінь відновлення рухової функції до M0–M2 спостерігався у 39,77 % пацієнтів, до M3 — у 32,95 %, до M4 — у 18,18 %, до M5 — у 9,1 %. Ступінь відновлення чутливості до S0–S2 зареєстрований у 36,37 %, до S3 — у 39,77 %, до S4 — у 18,18 %, до S5 — у 5,68 %. Після хірургічного лікування регрес больового синдрому спостерігався у 89,77 % випадків.Будо зроблено висновки, що:— оперативні втручання при вогнепальних ушкодженнях периферичних нервів повинні проводитися в спеціалізованих закладах;— результати хірургічного лікування вогнепальних уражень периферичної нервової системи в цілому гірші, ніж інших видів ушкоджень;— імплантація електростимуляційних систем покращує результати лікування вогнепальних уражень периферичних нервів.