Українознавчий простір науково-творчої музикологічної та педагогічної діяльності Олександри Степанської

У статті розглянуто українознавчий простір науково-творчої музикологічної та педагогічної діяльності кандидатки мистецтвознавства Олександри Степанської. Метою статті є презентація українознавчого простору науково-творчої музикологічної та педагогічної діяльності Олександри Степанської. Методологія дослідження ґрунтувалася на використанні біографічного, історико-культурного, хронологічного, контекстуального методів, які дали змогу виявити специфіку української ідентичності, що яскраво увиразнюється в усіх напрямах діяльності науковиці. Зазначено, що Олександра Степанська є музикознавцем – представником португальського сегменту української наукової діаспори, дійсним членом «Центру українського-європейського наукового співробітництва» (CUESC) й онукою викладача Київської консерваторії Григорія Кисельова (1901–1952) – учня Миколи Грінченка та Климента Квітки, який стояв у витоків української академічної музикознавчої науки. Вона багато років мешкає і працює в Португалії. Здійснено презентацію українознавчого простору науково-творчої музикологічної та педагогічної діяльності Олександри Степанської. Доведено, що усі вектори вияву її пасіонарної особистості пов’язані з ідеєю української ідентичності. Як генетичний носій довготривалих високих українських культурних традицій Олександра Степанська упродовж багатьох років мешкання у Португалії у різних формах популяризації поширює знання про цінності національного мистецтва, реалізує себе як педагог-просвітник, виконавець, дослідник маловідомих сторінок архівної музичної культури України. З’ясовано, що домінантою наукових публікацій науковиці є висвітлення фактів україноцентричної історії музичної культури. Окреслено перспективи подальших досліджень діяльності Олександри Степанської в системі українського музичного діаспорознавства.