МОДЕЛЮВАННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті розкрито сучасні концептуальні засади моделювання процесу підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності у процесі педагогічної практики. Визначено критерії (мотиваційна і цільова спрямованість, системність знань, усвідомленість власних можливостей, продуктивна технологічність і креативність), структурні компоненти (мотиваційно-орієнтаційний, когнітивно-рефлексивний, креативно-практичний) і показники готовності майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності; основні принципи організації практики, недоліки її проведення, шляхи вдосконалення. Розроблено авторську концепцію професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності в процесі педагогічної практики на основі трьох взаємопов’язаних концептів (методологічного, теоретичного, методико-технологічного). Визначено методологічні підходи до проблеми дослідження: системний, діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний, акмеологічний, контекстний, середовищний, студентоцентрований. Запропоновано дві групи педагогічних умов, а саме: організаційно-педагогічні, що відповідають забезпеченню зовнішніх умов організації педагогічної практики, і психолого-педагогічні, що забезпечують внутрішні умови підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності у процесі педагогічної практики. Розроблено концептуальну модель професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності в процесі педагогічної практики. Усі блоки моделі взаємопов’язані, а сама модель стала основою для апробації розвивальної програми формування досліджуваного феномена (аксіологічний, квазіпрофесійний, практичний етапи). Ефективність упровадження розвивальної програми професійної підготовки майбутніх учителів до інноваційної виховної діяльності в процесі педагогічної практики доведена шляхом порівняння результатів констатувального й формувального експериментів, визначення її позитивної динаміки за допомогою методів математичної статистики.