Композиційні та текстологічні функції прийому відчуження в музиці.

Мета статті – розкрити значення  та стилістичне походження прийому відчуження в музиці. Методологія дослідження забезпечується синтезом естетико-семантичного та текстологічного підходів. Наукова новизна полягає у новому визначенні природи та механізму дії прийому відчуження в музиці та розкритті його зумовленості жанровими стилістичними прототипами. Висвітлюється еволюція семантичного комплексу хоральності та доводиться його транзитивна текстологічна функція. Висновки. Явище відчуження має історичне та текстологічне походження, проникає у всі жанрові сфери музики, знаходить найбільш систематичне та цілеспрямоване естетичне та стильове втілення в музиці ХХ століття. Воно відображує складні процеси структурної і семантичної контамінації, які відбуваються у мовній царині музичного мистецтва, набуває універсальної семіологічної значущості та впливає на усі рівні музичної інтерпретації, у тому числі на виконавську форму.Ключові слова: відчуження, семантична парадигма, естетична оцінка, композиційний прийом, текст, семантика хоральності.