Дифереційована терапія хворих на кропив’янку

Актуальність кропив'янки обумовлена високою питомою вагою в структурі дерматозу, часто нез'ясованими етіологічними факторами і патогенезом, поліморфізмом клінічного перебігу, торпідністю до традиційних методів і лікарських засобів. Мета дослідження – розробка диференційованого лікування хворих на кропив'янку з урахуванням функціонального стану щитоподібної залози і її участі у формуванні аутоімунних процесів. Під спостереженням перебувало 127 хворих на хронічну ідіопатичну кропив'янку (49 чоловіків і 78 жінок) віком від 15 до 67 років. Групу контролю становили 20 практично здорових. Визначали рівень тироксину, тиреопероксидази і тиреоглобуліну в сироватці крові. Встановлено дисфункціональний стан щитоподібної залози та його асоційованість з аутоімунними процесами. Отримані результати дозволили обґрунтувати, розробити та впровадити в клінічну практику диференційоване (залежно від ступеня тяжкості перебігу дерматозу) лікування хворих на кропив'янку з використанням вузькоспектральної фото-, бальнео- і галотерапії, яке дозволяє лімітувати патологічний процес.