ОСОБЛИВОСТІ ВЧИНЕННЯ УМИСНИХ ВБИВСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

У статті досліджуються особливості вчинення умисних вбивств в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність теми обумовлена суттєвою трансформацією криміногенної ситуації після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, що спричинило зміни у структурі, динаміці та характері насильницької злочинності. Умисне вбивство є одним із найнебезпечніших кримінальних правопорушень, оскільки посягає на найвищу соціальну цінність – життя людини. В умовах війни такі злочини набувають додаткових особливостей, пов’язаних із загальним зростанням рівня агресії, поширенням зброї, психологічною травматизацією населення, соціально-економічною нестабільністю та послабленням традиційних механізмів соціального контролю. У роботі проаналізовано основні криміногенні фактори, які впливають на вчинення умисних вбивств у період воєнного стану. Зокрема, увагу приділено незаконному обігу зброї, наслідкам бойових дій, вимушеному переміщенню населення, втраті житла та роботи, зростанню рівня побутових конфліктів, посттравматичним стресовим розладам, а також загальній психологічній напрузі в суспільстві. Окремо розглянуто вплив воєнного стану на діяльність правоохоронних органів, зокрема ускладнення документування кримінальних правопорушень на територіях, що перебувають у зоні бойових дій або були тимчасово окуповані. Досліджено специфіку мотивів, способів та обстановки вчинення умисних вбивств в умовах війни. Встановлено, що поряд із традиційними мотивами, такими як помста, ревнощі, конфліктні відносини, корисливі спонукання або побутові сварки, особливого значення набувають фактори воєнного часу, зокрема доступність вогнепальної зброї, емоційна нестабільність, досвід участі в бойових діях, пережите насильство, втрата близьких та тривале перебування особи у стані стресу. Це потребує комплексного підходу до оцінки причин і умов вчинення таких злочинів. За результатами дослідження зроблено висновок, що умисні вбивства в умовах воєнного стану мають складну кримінологічну природу та потребують посиленої уваги з боку держави, правоохоронних органів і наукової спільноти. Обґрунтовано необхідність удосконалення механізмів запобігання умисним вбивствам, посилення контролю за обігом зброї, розвитку системи психологічної підтримки населення, соціальної адаптації осіб, які постраждали від наслідків війни, а також підвищення ефективності міжвідомчої взаємодії у сфері протидії насильницькій злочинності.