Медико-соціальна експертиза військовослужбовців: організація та особливості проведення в умовах военного стану

Вступ. В умовах збройної агресії РФ, тривалості бойових дій, можна прогнозувати суттєве збільшення кількості військовослужбовців, які будуть направлятися для освічення до медико-соціальних експертних комісій з метою проведення медико-соціальної експертизи. Дослідженням встановлена відсутність інформації щодо організаційної взаємодії військово-медичних закладів і медико-соціальних експертних комісій та особливостей проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців незалежно від відомчого підпорядкування в умовах воєнного стану в Україні. Семантичний аналіз наукових джерел щодо медико-соціальної експертизи військовослужбовців дозволяє стверджувати, що окремі науково-практичні дослідження висвітлюють цю проблему лише частково і, в основному, в умовах повсякденної готовності військових формувань у мирний час. Виходячи з цього, з урахуванням загроз та викликів сьогодення, встановлено, що вирішення цієї проблеми неможливо без удосконалення взаємодії військово-медичних закладів та медико-соціальних експертних комісій й організації проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців з позиції уніфікації організаційних підходів в межах єдиного медичного простору України. Мета дослідження полягає у розробці уніфікованого алгоритму організаційної взаємодії ВМЗ і МСЕК та визначення особливостей проведення МСЕ ВС України незалежно від відомчого підпорядкування з виділенням напрямків їх скерування на МСЕК в умовах воєнного стану. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативно-правові документи з питань медико-соціальної експертизи та встановлення інвалідності в Україні.  Результати. У статті наведені результати семантичного аналізу нормативно-правових документів з питань медико-соціальної експертизи та встановлення інвалідності в Україні, розглянуті особливості проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців на період дії воєнного стану на території України, розроблений та обґрунтований уніфікований алгоритм організаційної взаємодії між військово-медичними закладами та медико-соціальними експертними комісіями МОЗ України. Висновки.  Проведений семантичний аналіз нормативних та правових документів з питань медико-соціальної експертизи, визначення інвалідності в Україні дозволяє стверджувати, що вона адекватна та постійно удосконалюється. Під час дослідження було розроблено уніфікований алгоритм організаційної взаємодії військово-медичних закладів різного відомчого підпорядкування та медико-соціальних експертних комісії Міністерства охорони здоров’я України в умовах воєнного стану з виділенням напрямків скерування військовослужбовців на медико-соціальну експертизу й визначенням особливостей її проведення. Впровадження та його використання дозволить оптимізувати медико-експертну допомогу військовослужбовцям й більш ефективно планувати заходи щодо профілактики та зниження рівня їх первинної інвалідності з забезпеченням дієвого контролю реабілітаційного кластеру інвалідів-військовослужбовців.