Javascript must be enabled to continue!
Клініко-епідеміологічний аналіз ускладнень негоспітальної пневмонії в учасників антитерористичної операції/Операції Об’єднаних Сил
View through CrossRef
Мета роботи – провести клініко-епідеміологічний аналіз та визначити фактори ризику розвитку ускладнень негоспітальної пневмонії (НП) у військовослужбовців, які приймали участь в проведенні антитерористичної операції/Операції Об’єднаних Сил (АТО/ООС) з 2014 до 2018 року.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний клініко-епідеміологічний аналіз перебігу НП у 244 військовослужбовців чоловічої статі, які знаходились на лікуванні в умовах клініки пульмонології Національного військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталю» (НВМКЦ «ГВКГ») м. Київ у період з 2014 р. до 2018 р. за даними карток стаціонарного хворого. До І групи ввійшли 164 військовослужбовців-учасників АТО/ООС, які перехворіли ускладненою НП; до ІІ групи - 58 військовослужбовців, які перехворіли ускладненою пневмонією, але не приймали участі в АТО/ООС. У кожній групі було виділено певні підгрупи в залежності від виниклих ускладнень. До контрольної групи відібрано 22 картки стаціонарного хворого військовослужбовця, у яких НП протікала без ускладнень. Середній вік хворих І групи становив (36,0±0,6) року, ІІ групи – (31,6±1,1) року та контрольної групи – (33,7±1,8) року.
Результати. Загальна кількість ускладнень у І групі становила 269. Серед них виявлені випадки, коли в одного військовослужбовця було діагностовано кілька ускладнень: одне ускладнення у 99 (60,4%), два – у 38 (23,2%), три – у 19 (11,6%) в/с. У 53 військовослужбовців НП завершилась формуванням пневмофіброзу, що становить 19,7% від загальної кількості ускладнень, у 44 (16,4%) ускладнилась бронхообструктивним синдромом, у 31 (11,5%) – легенева недостатність (ЛН), у 31 (11,5%) – реактивний гепатит (РГ), у 36 (13,4%) – ексудативним плевритом, у 24 (8,9%) – деструкцією легеневої тканини, в 11 (4,1%) – інфекційно-токсичний шок (ІТШ). При аналізі ускладнень НП у ІІ групі встановлено, що їх загальна кількість складає 103. У одного військовослужбовця діагностовано: одне ускладнення – 34 (58,6%), два – 12 (20,7%), три – 7 (12,1%), чотири – 2 (3,4%), п’ять – 2 (3,4%) та шість у 1 (1,8%) випадків. Серед них зустрічається: РГ – 16,6%, бронхообструктивний синдром – 15,6%, ексудативний плеврит – 14,6%, ЛН – 6,8%, лихоманкова нефропатія – 8,7%, ІТШ – 6,8%, гострий інфекційний міокардит – 9,7%, пневмофіброз – 9,7%, астенізація – 3,9%, деструкція легеневої тканини – 2,9% в/с. У І групі НП достовірно частіше ускладнюється деструкцією легеневої тканини та пневмофіброзом, ніж у хворих ІІ групи. Виявлено, що у підгрупах І групи регрес інфільтративних змін відбувався повільніше, ніж у підгрупах ІІ групи, (р<0,05), окрім тих підгруп, де НП була ускладнена деструкцією легеневої тканини та ЛН. Проте, слід відмітити тенденцію до подовження інтервалу клініко-рентгенологічного одужання у підгрупах з деструкцією легеневої тканини та ЛН. У всіх підгрупах І та ІІ груп рентгенологічне одужання спостерігалось пізніше порівняно з контрольною групою, (р<0,05). Супутня патологія органів дихання (найчастіше мали місце гострий риносинусит та гострий фарингіт) була виявлена у 26,8% в/с І групи, у 25,9% – ІІ групи та у 13,6% - контрольної групи. Ураження системи кровообігу спостерігалось у 22,6% військовослужбовців І групи, у 18,9% військовослужбовців ІІ групи та у 9,1% військовослужбовців контрольної групи. Патологія органів травлення супроводжувала перебіг НП у 24,4% військовослужбовців І групи, у 18,9% військовослужбовців ІІ групи та у 9,1% військовослужбовців контрольної групи.
Висновки. У хворих І групи достовірно частіше розвивались деструкція легеневої тканини 8,9% та залишкові зміни у вигляді пневмофіброзу – у 19,7% ніж у військовослужбовців ІІ групи – у 2,9% та у 9,7% хворих відповідно. Клініко-рентгенологічний регрес НП у військовослужбовців І групи відбувався достовірно довше, ніж у в/с, які не приймали участь в АТО/ООС. При ускладненні НП бронхообструктивним синдромом рентгенологічне одужання наставало на (12,6±0,9) добу у І групі та на (8,4±0,6) добу у ІІ групі; при ексудативному плевриті на (23,3±2,7) добу у І групі та на (20,2±1,9) добу у ІІ групі; при виявленому пневмофіброзі на (21,2±2) добу у І групі та на (16,4±1,9) добу у ІІ групі; при ускладненні реактивним гепатитом на (19,5±1,4) добу у І групі та на (18,3±2,7) добу ІІ групі. Причинами тяжкого перебігу та розвитку ускладнень при НП у військовослужбовців, які приймали участь в АТО/ООС стали: призов за мобілізацією і служба в умовах АТО/ООС, зимово-весняний період року, пізнє звернення за кваліфікованою медичною допомогою від початку проявів ГРЗ, відтермінування початку прийому антибактеріальних препаратів на фоні неефективності симптоматичної терапії при ГРЗ, недостатня ефективність стартової антибактеріальної терапії, ≥2-х сегментарне ураження легеневої тканини.
Ukrainian Military Medical Academy
Title: Клініко-епідеміологічний аналіз ускладнень негоспітальної пневмонії в учасників антитерористичної операції/Операції Об’єднаних Сил
Description:
Мета роботи – провести клініко-епідеміологічний аналіз та визначити фактори ризику розвитку ускладнень негоспітальної пневмонії (НП) у військовослужбовців, які приймали участь в проведенні антитерористичної операції/Операції Об’єднаних Сил (АТО/ООС) з 2014 до 2018 року.
Матеріали і методи.
Проведено ретроспективний клініко-епідеміологічний аналіз перебігу НП у 244 військовослужбовців чоловічої статі, які знаходились на лікуванні в умовах клініки пульмонології Національного військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталю» (НВМКЦ «ГВКГ») м.
Київ у період з 2014 р.
до 2018 р.
за даними карток стаціонарного хворого.
До І групи ввійшли 164 військовослужбовців-учасників АТО/ООС, які перехворіли ускладненою НП; до ІІ групи - 58 військовослужбовців, які перехворіли ускладненою пневмонією, але не приймали участі в АТО/ООС.
У кожній групі було виділено певні підгрупи в залежності від виниклих ускладнень.
До контрольної групи відібрано 22 картки стаціонарного хворого військовослужбовця, у яких НП протікала без ускладнень.
Середній вік хворих І групи становив (36,0±0,6) року, ІІ групи – (31,6±1,1) року та контрольної групи – (33,7±1,8) року.
Результати.
Загальна кількість ускладнень у І групі становила 269.
Серед них виявлені випадки, коли в одного військовослужбовця було діагностовано кілька ускладнень: одне ускладнення у 99 (60,4%), два – у 38 (23,2%), три – у 19 (11,6%) в/с.
У 53 військовослужбовців НП завершилась формуванням пневмофіброзу, що становить 19,7% від загальної кількості ускладнень, у 44 (16,4%) ускладнилась бронхообструктивним синдромом, у 31 (11,5%) – легенева недостатність (ЛН), у 31 (11,5%) – реактивний гепатит (РГ), у 36 (13,4%) – ексудативним плевритом, у 24 (8,9%) – деструкцією легеневої тканини, в 11 (4,1%) – інфекційно-токсичний шок (ІТШ).
При аналізі ускладнень НП у ІІ групі встановлено, що їх загальна кількість складає 103.
У одного військовослужбовця діагностовано: одне ускладнення – 34 (58,6%), два – 12 (20,7%), три – 7 (12,1%), чотири – 2 (3,4%), п’ять – 2 (3,4%) та шість у 1 (1,8%) випадків.
Серед них зустрічається: РГ – 16,6%, бронхообструктивний синдром – 15,6%, ексудативний плеврит – 14,6%, ЛН – 6,8%, лихоманкова нефропатія – 8,7%, ІТШ – 6,8%, гострий інфекційний міокардит – 9,7%, пневмофіброз – 9,7%, астенізація – 3,9%, деструкція легеневої тканини – 2,9% в/с.
У І групі НП достовірно частіше ускладнюється деструкцією легеневої тканини та пневмофіброзом, ніж у хворих ІІ групи.
Виявлено, що у підгрупах І групи регрес інфільтративних змін відбувався повільніше, ніж у підгрупах ІІ групи, (р<0,05), окрім тих підгруп, де НП була ускладнена деструкцією легеневої тканини та ЛН.
Проте, слід відмітити тенденцію до подовження інтервалу клініко-рентгенологічного одужання у підгрупах з деструкцією легеневої тканини та ЛН.
У всіх підгрупах І та ІІ груп рентгенологічне одужання спостерігалось пізніше порівняно з контрольною групою, (р<0,05).
Супутня патологія органів дихання (найчастіше мали місце гострий риносинусит та гострий фарингіт) була виявлена у 26,8% в/с І групи, у 25,9% – ІІ групи та у 13,6% - контрольної групи.
Ураження системи кровообігу спостерігалось у 22,6% військовослужбовців І групи, у 18,9% військовослужбовців ІІ групи та у 9,1% військовослужбовців контрольної групи.
Патологія органів травлення супроводжувала перебіг НП у 24,4% військовослужбовців І групи, у 18,9% військовослужбовців ІІ групи та у 9,1% військовослужбовців контрольної групи.
Висновки.
У хворих І групи достовірно частіше розвивались деструкція легеневої тканини 8,9% та залишкові зміни у вигляді пневмофіброзу – у 19,7% ніж у військовослужбовців ІІ групи – у 2,9% та у 9,7% хворих відповідно.
Клініко-рентгенологічний регрес НП у військовослужбовців І групи відбувався достовірно довше, ніж у в/с, які не приймали участь в АТО/ООС.
При ускладненні НП бронхообструктивним синдромом рентгенологічне одужання наставало на (12,6±0,9) добу у І групі та на (8,4±0,6) добу у ІІ групі; при ексудативному плевриті на (23,3±2,7) добу у І групі та на (20,2±1,9) добу у ІІ групі; при виявленому пневмофіброзі на (21,2±2) добу у І групі та на (16,4±1,9) добу у ІІ групі; при ускладненні реактивним гепатитом на (19,5±1,4) добу у І групі та на (18,3±2,7) добу ІІ групі.
Причинами тяжкого перебігу та розвитку ускладнень при НП у військовослужбовців, які приймали участь в АТО/ООС стали: призов за мобілізацією і служба в умовах АТО/ООС, зимово-весняний період року, пізнє звернення за кваліфікованою медичною допомогою від початку проявів ГРЗ, відтермінування початку прийому антибактеріальних препаратів на фоні неефективності симптоматичної терапії при ГРЗ, недостатня ефективність стартової антибактеріальної терапії, ≥2-х сегментарне ураження легеневої тканини.
Related Results
Територіальна оборона та її медичне забезпечення – веління сьогодення
Територіальна оборона та її медичне забезпечення – веління сьогодення
Мета роботи полягає в дослідженні позитивного досвіду АТО/ООС та шляхів оптимізації діяльності медичних сил ЗС України з метою створення оптимізованої моделі організації медичного ...
Ефективність хірургічного лікування неоваскулярної глаукоми із застосуванням anti-VEGF препаратів
Ефективність хірургічного лікування неоваскулярної глаукоми із застосуванням anti-VEGF препаратів
Актуальність. Вторинна неоваскулярна глаукома (НВГ) належить до рефрактерних глауком із низькою ефективністю хірургічного лікування.
Мета. Порівняти ефективність трабекулоектомії з...
Аналіз досвіду організації об’єднаної (міжвідомчої) підготовки у провідних країнах світу
Аналіз досвіду організації об’єднаної (міжвідомчої) підготовки у провідних країнах світу
Застосування військових частин та підрозділів Збройних Сил України спільно з військовими формуваннями інших відомств в антитерористичній операції та в операції об’єднаних сил на сх...
Медичне забезпечення Збройних Сил України: досвід, здобутки, перспективи
Медичне забезпечення Збройних Сил України: досвід, здобутки, перспективи
Мета роботи: узагальнення досвіду медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванн...
Порівняльний аналіз засобів колективного захисту органів дихання та перспективні напрямки розвитку
Порівняльний аналіз засобів колективного захисту органів дихання та перспективні напрямки розвитку
У статті наведено результати порівняльного аналізу тактико-технічних характеристик зразків вітчизняних та найкращих провідних країн світу фільтровентиляційного устаткування та агре...
Постінсультні пневмонії: сучасні принципи менеджменту (огляд літератури)
Постінсультні пневмонії: сучасні принципи менеджменту (огляд літератури)
У статті обговорюються та аналізуються сучасні літературні дані про частоту виникнення постінсультної пневмонії, про її негативні короткострокові й довгострокові наслідки щодо функ...
Стандартизація медичного забезпечення у збройних силах держав-членів НАТО
Стандартизація медичного забезпечення у збройних силах держав-членів НАТО
Мета роботи – дослідження стандартизації медичного забезпечення у збройних силах держав-членів Організації Північноатлантичного договору (НАТО) для використання отриманих результат...
Військовий резерв людських ресурсів: світові практики та український контекст
Військовий резерв людських ресурсів: світові практики та український контекст
Мета роботи: аналіз правового регулювання військового резерву людських ресурсів провідних держав світу, вивчення досвіду і можливостей його адаптації до потреб України в умовах суч...

