Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

Одеський період у житті та творчості Никанора Онацького

View through CrossRef
особистості Никанора Онацького як педагога-митця. Мета статті – узагальнити відомості провідних вітчизняних науковців щодо формування світоглядної позиції Н. Онацького під час перебування його в мистецько- освітньому середовищі Одеси початку ХХ століття. Пріоритетними методами даного дослідження обрано: теоретичний та історико- логічний аналіз друкованих джерел з досліджуваної проблеми; персоналістично- біографічний метод, що застосовувався для вивчення життєвого і творчого шляху Н. Онацького; хронологічно-системний, який допоміг розглянути особливості перебування митця на Одещині у часовій послідовності. Встановлено, що художньо-мистецька освіта від другої половини ХІХ століття представлена професійно-художніми школами у найбільших містах України, в яких велику увагу було зосереджено на вирішенні проблем підготовки художньо-педагогічних кадрів. Однією із провідних мистецьких шкіл була Одеська художня школа (1865), яка 1901 року була реформована в Одеське художнє училище Товариства красних мистецтв, після закінчення якого у 1905 році Никанор Онацький отримав диплом учителя малювання й краснопису. З’ясовано, що за успішно виконані малюнки академічних постанов Н. Онацький отримав високі бали, що засвідчило високий рівень професійно-мистецької майстерності митця в роки навчання. Показано, що майже п’ятирічне перебування в Одесі мало великий вплив на формування творчого кредо молодого художника; особливий вплив справили педагоги училища: професор К. Костанді, який викладав живопис, композицію, рисунок та академік О. Попов – викладач мистецтвознавства. Зроблено висновки про те, що здобута Н. Онацьким професійна мистецько-художня підготовка в Одесі стала підґрунтям для подальшого навчання в Петербурзькому вищому художньому училищі при Імператорській академії мистецтв у класі живописця І. Рєпіна.
Title: Одеський період у житті та творчості Никанора Онацького
Description:
особистості Никанора Онацького як педагога-митця.
Мета статті – узагальнити відомості провідних вітчизняних науковців щодо формування світоглядної позиції Н.
Онацького під час перебування його в мистецько- освітньому середовищі Одеси початку ХХ століття.
Пріоритетними методами даного дослідження обрано: теоретичний та історико- логічний аналіз друкованих джерел з досліджуваної проблеми; персоналістично- біографічний метод, що застосовувався для вивчення життєвого і творчого шляху Н.
Онацького; хронологічно-системний, який допоміг розглянути особливості перебування митця на Одещині у часовій послідовності.
Встановлено, що художньо-мистецька освіта від другої половини ХІХ століття представлена професійно-художніми школами у найбільших містах України, в яких велику увагу було зосереджено на вирішенні проблем підготовки художньо-педагогічних кадрів.
Однією із провідних мистецьких шкіл була Одеська художня школа (1865), яка 1901 року була реформована в Одеське художнє училище Товариства красних мистецтв, після закінчення якого у 1905 році Никанор Онацький отримав диплом учителя малювання й краснопису.
З’ясовано, що за успішно виконані малюнки академічних постанов Н.
Онацький отримав високі бали, що засвідчило високий рівень професійно-мистецької майстерності митця в роки навчання.
Показано, що майже п’ятирічне перебування в Одесі мало великий вплив на формування творчого кредо молодого художника; особливий вплив справили педагоги училища: професор К.
Костанді, який викладав живопис, композицію, рисунок та академік О.
Попов – викладач мистецтвознавства.
Зроблено висновки про те, що здобута Н.
Онацьким професійна мистецько-художня підготовка в Одесі стала підґрунтям для подальшого навчання в Петербурзькому вищому художньому училищі при Імператорській академії мистецтв у класі живописця І.
Рєпіна.

Related Results

Perceptions, Eidos, and Divine Ideas: an Experience of Analytic Reading of Archbishop Nikanor (Brovkovich)’s Epistemology, Philosophy of Perception and Metaphysics
Perceptions, Eidos, and Divine Ideas: an Experience of Analytic Reading of Archbishop Nikanor (Brovkovich)’s Epistemology, Philosophy of Perception and Metaphysics
В данной статье я предпринимаю попытку реконструировать ключевые разделы философии архиепископа Никанора (Бровковича) – эпистемологию, метафизику и теорию идей и идеального познани...
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
КАМЕРНО-ВОКАЛЬНЕ ВИКОНАВСТВО У ПОНЯТТЄВОМУ КОЛІ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПРАКСЕОЛОГІЇ
Мета дослідження – окреслити головні напрями розвитку та пріоритетні позиції праксеологічного вивчення камерно-вокальної творчості як сфери художньої практики (арт-практики). Метод...
ПРИНЦИП ПОЛІЛОГУ ТА ПОЛІСТИЛІСТИЧНА СВОЄРІДНІСТЬ ФОРТЕПІАННОЇ МОВИ У ТВОРЧОСТІ Г. КАНЧЕЛІ
ПРИНЦИП ПОЛІЛОГУ ТА ПОЛІСТИЛІСТИЧНА СВОЄРІДНІСТЬ ФОРТЕПІАННОЇ МОВИ У ТВОРЧОСТІ Г. КАНЧЕЛІ
Мета даної статті – виявити методичне художнє призначення принципу полілогу в творчості Гії Канчелі, розкрити своєрідність його фортепіанної мови, довести ключове призначення форте...
Соціально-психологічна специфіка соціальної мобільності особистості в період криз
Соціально-психологічна специфіка соціальної мобільності особистості в період криз
Анотація. Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити соціально-психологічну специ­фіку со­ціаль­ної мобільності особистості в період криз. Методи. У дослідженні застосовано метод...
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЧИННИКИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ТА ОРКЕСТРАЛІЗАЦІЯ ПІСЕННОГО ЖАНРУ
ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЧИННИКИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ТА ОРКЕСТРАЛІЗАЦІЯ ПІСЕННОГО ЖАНРУ
Мета дослідження – визначити головні тенденції впливу інструментально-оркестрових чинників на шляхи розвитку та сучасний стан камерно-вокальної творчості. Методологія роботи передб...
ЖАНР ХОРОВОЇ МІНІАТЮРИ У ТВОРЧОСТІ Д. С. ЗАГРЕЦЬКОГО
ЖАНР ХОРОВОЇ МІНІАТЮРИ У ТВОРЧОСТІ Д. С. ЗАГРЕЦЬКОГО
Мета роботи – дослідити концепцію жанру хорової мініатюри в композиторській творчості Д. С. Загрецького. Методологія дослідження спирається на біографічний, історичний, культуролог...
СУЧАСНА БАЯННА ТВОРЧІСТЬ: ПОГЛЯД НА ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО
СУЧАСНА БАЯННА ТВОРЧІСТЬ: ПОГЛЯД НА ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО
Мета статті полягає в комплексному аналізі сучасного стану та розвитку баянної творчості, з фокусом на взаємодію традиційних елементів та новаторських підходів. Дослідження має на ...
ВОКАЛЬНО-ХОРОВА ТВОРЧІСТЬ А. ГАЙДЕНКА ЯК ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ НЕОФОЛЬКЛОРНИХ ТЕНДЕНЦІЙ
ВОКАЛЬНО-ХОРОВА ТВОРЧІСТЬ А. ГАЙДЕНКА ЯК ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ НЕОФОЛЬКЛОРНИХ ТЕНДЕНЦІЙ
Метою статті є жанрово-стильовий аналіз вокально-симфонічної творчості відомого харківського композитора А. Гайденка в контексті культурно-історичних особливостей епохи сучасного а...

Back to Top