Одеський період у житті та творчості Никанора Онацького

особистості Никанора Онацького як педагога-митця. Мета статті – узагальнити відомості провідних вітчизняних науковців щодо формування світоглядної позиції Н. Онацького під час перебування його в мистецько- освітньому середовищі Одеси початку ХХ століття. Пріоритетними методами даного дослідження обрано: теоретичний та історико- логічний аналіз друкованих джерел з досліджуваної проблеми; персоналістично- біографічний метод, що застосовувався для вивчення життєвого і творчого шляху Н. Онацького; хронологічно-системний, який допоміг розглянути особливості перебування митця на Одещині у часовій послідовності. Встановлено, що художньо-мистецька освіта від другої половини ХІХ століття представлена професійно-художніми школами у найбільших містах України, в яких велику увагу було зосереджено на вирішенні проблем підготовки художньо-педагогічних кадрів. Однією із провідних мистецьких шкіл була Одеська художня школа (1865), яка 1901 року була реформована в Одеське художнє училище Товариства красних мистецтв, після закінчення якого у 1905 році Никанор Онацький отримав диплом учителя малювання й краснопису. З’ясовано, що за успішно виконані малюнки академічних постанов Н. Онацький отримав високі бали, що засвідчило високий рівень професійно-мистецької майстерності митця в роки навчання. Показано, що майже п’ятирічне перебування в Одесі мало великий вплив на формування творчого кредо молодого художника; особливий вплив справили педагоги училища: професор К. Костанді, який викладав живопис, композицію, рисунок та академік О. Попов – викладач мистецтвознавства. Зроблено висновки про те, що здобута Н. Онацьким професійна мистецько-художня підготовка в Одесі стала підґрунтям для подальшого навчання в Петербурзькому вищому художньому училищі при Імператорській академії мистецтв у класі живописця І. Рєпіна.