Особливості синдрому надлишкового бактеріального росту та порушень мікрофлори кишечника у хворих з портальною гіпертензією

Мета: оцінити клінічні особливості хворих з портальною гіпертензією (ПГ) та синдромом надлишкового бактеріального росту (СНБР). Методи. Під спостереженням перебувало 67 хворих із синдромом портальної гіпертензії, віком від 43 до 81 року, які сформували 2 групи: І група — 60 пацієнтів із печінковою ПГ; ІІ група — 7 хворих із позапечінковою ПГ. Проводили оцінку СНБР за допомогою сучасного газоаналізатора Gastro + Gastolyzer та встановлювали взаємозв’язок отриманих результатів з клінічними даними. Результати. Встановлено, що для пацієнтів із печінковою ПГ СНБР зустрічається частіше (80 %), ніж з позапечінковою ПГ (57 %) (р < 0,05). У хворих із вірусним походженням ПГ та алкогольним етіологічним фактором ПГ СНБР зустрічався з однаковою частотою. Відмічали підвищення трансаміназ у 70,1 % (р < 0,05) пацієнтів з СНБР. Залежності від стадії компенсації захворювання печінки (за Чайлдом — П’ю) та частоти СНБР виявлено не було. Спостерігалась обернена залежність між ступенем печінкової енцефалопатії та частотою СНБР. Висновки. Визначення СНБР водневим дихальним тестом може бути рекомендовано як сучасний, неінвазивний, простий у використанні метод, що дає змогу підвищити оцінку прогнозування та контролю лікування СНБР у хворих із ПГ. Перед призначенням лікування різних форм ПГ слід обов’язково діагностувати СНБР з метою запобігання прогресуванню та розвитку ускладнень.