Тридцять років прогресу штучного осіменіння в кролівництві

Застосування штучного осіменіння в промисловому кролівництві є відносно недавнім, особливо у порівнянні зі скотарством або свинарством, де штучне осіменіння використовується вже понад 60 років. Широкомасштабне використання штучного осіменіння у кролівництві розпочалося наприкінці 80-х років. Однак, не дивлячись на його короткий шлях та незважаючи на численні зміни, можна виділити два важливих напрямки в оптимізації цього методу: впровадження біостимуляції та додавання аналогів гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ) до спермодози для індукції овуляції. У першому випадку за допомогою різних методів біостимуляції, таких як відповідна годівля і легке почервоніння статевих органів та/або відлучення кроленят в дні, що передують штучному осіменінню, використання гормонів для синхронізації овуляції з моментом штучного осіменіння було практично виключено. Сьогодні досліджується можливість використання феромонів з тією ж метою, навіть для збільшення частоти овуляції або поліпшення спермопродукції. Хоча на ринку є феромони, призначені для інших видів тварин, у випадку з кролями знання про них обмежені. Проте, враховуючи перевірені ефекти, які феромони викликають у інших тварин, очікування високі. В останньому випадку, після кількох спроб використання інших методів, для стимуляції овуляції зазвичай застосовували внутрішньом'язове введення ГнРГ або його синтетичних аналогів. Однак в останні роки було доведено, що можливе введення гонадотропного гормону через піхву, додаючи його до спермодози, дає численні переваги з точки зору здоров'я, добробуту тварин і необхідної робочої сили. Нещодавно Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency – EMA) схвалило цю практику, тому в найближчому майбутньому вона, ймовірно, стане найбільш широко використовуваним методом. Але навіть у цьому випадку є місце для вдосконалення, оскільки необхідна доза ГнРГ є вищою, ніж при внутрішньом'язовому введенні. Дослідження на цю тему дозволяють прогнозувати, що ця проблема повинна бути вирішена в найближчі роки. Інші альтернативи, такі як трансформуючий фактор росту β, потребують подальших досліджень, щоб стати реальним варіантом.