Система надання невідкладної медичної допомоги хворим на мозковий інсульт у м. Києві: оцінка клінічної ефективності тромболітичної терапії та біофлавоноїду кверцетину в лікуванні гострого ішемічного інсульту в різні періоди після його розвитку

Актуальність. Проведено аналіз системи надання невідкладної медичної допомоги хворим із гострим ішемічним інсультом з урахуванням директивних документів, наказів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України, а також настанов Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Мета: провести аналіз еволюції неврологічного/функціонального відновлення на тлі тромболітичної терапії, оцінити наслідки в ранній і пізній періоди спостереження, терапевтичну ефективність застосування водорозчинної форми біофлавоноїду кверцетину (Корвітину) в лікуванні хворих із гострим ішемічним інсультом, особливості та закономірності відновлення втрачених неврологічних функцій у ранній і віддалений періоди (10 років), а також якість життя пацієнтів у віддалений період. Матеріали та методи. Були проведені клініко-неврологічні та нейровізуалізаційні обстеження 102 хворих із гострим ішемічним інсультом. Залежно від застосованої терапії пацієнти були рандомізовані на дві групи: 1-шу становили 25 пацієнтів (15 чоловіків і 10 жінок) віком від 42 до 80 років (середній вік — 61,7 ± 1,8 року), які отримували внутрішньовенно рекомбінантний людський активатор плазміногену тканинного типу (альтеплаза) — препарат Актилізе; 2-га група — 41 хворий (21 чоловік і 20 жінок) віком від 44 до 63 років (середній вік — 55,1 ± 5,3 року), яким призначали внутрішньовенно водорозчинну форму кверцетину (препарат Корвітин) додатково до стандартної терапії. До контрольної групи, рандомізованої методом випадкової вибірки, увійшли 36 пацієнтів (19 чоловіків і 17 жінок) віком від 40 до 64 років (середній вік — 54,2 ± 5,5 року), які отримували лише стандартну терапію. Результати. Парні порівняння функціональних наслідків між групами кверцетину і стандартної терапії показали, що використання водорозчинного кверцетину зумовлювало статистично вищий показник повного відновлення неврологічних функцій (р < 0,05) у пізній період спостереження, статистично значущими були також наслідки у віддалений період порівняно зі стандартною терапією. Висновки. Отримані результати свідчать про доцільність застосування препарату кверцетин (Корвітин) і тим хворим, яким проводитимуть системний тромболізис, що може значно нівелювати ушкоджувальну дію реперфузії та реперфузійне ушкодження ішемізованої тканини мозку, поліпшуватиме колатеральний кровообіг.