Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

ФУНКЦІЮВАННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНОЇ АЛЮЗІЇ В СТРУКТУРІ ЗАГОЛОВНОГО КОМПЛЕКСУ ПЕРІОДИЧНОГО ЖУРНАЛУ «THE ECONOMIST»

View through CrossRef
Статтю присвячено аналізу стилістичних, комунікативно-прагматичних і метамовних особливостей реалізації мультимодальної алюзії в структурі заголовних комплексів текстів журналу «The Economist». Зростання інтересу до дослідження явища алюзивності пов’язане з розширенням меж її аналізу як суто риторичного засобу в руслі лінгвістики тексту до міжтексових зв’язків (ітертекстуальності), залучення та взаємодії різних джерел утворення алюзії (інтермедіальності) і, зрештою, включення до предмету аналізу елементів різних семіотичних систем (мультимодальності). Такий комплексний підхід дав можливість не лише краще зрозуміти процеси утворення, сприйняття й декодування складних мультимодальних алюзивних комплексів, а й уможливив виокремлення низки метамовних функцій, які вона здатна реалізувати з позиції соціальної семіотики. Створюючи заголовний комплекс, автор не лише прагне привернути увагу читача через незвичне поєднання складників чи справити на нього естетичне враження за посередництвом накладення на загальний зміст повідомлення глибинних і прихованих значень, він насамперед намагається залучитися підтримкою читацької авдиторії, схилити її на свій бік, розвинути відчуття єдності й залученості шляхом пропонування викликів у вигляді розгадування мультимодальних алюзій і подальшого відчуття задоволення в разі удачі, особливо у випадку таких видань, як «The Economist», де окремі статті не представлені іменами певних журналістів, а радше виражають позицію редакції журналу загалом. Безперечно, використання таких складних мовних комплексів містить певний рівень небезпеки в тому плані, що завжди є ймовірність, що реципієнт не розпізнає, не зрозуміє чи не схвалить намагання адресанта, адже кожен окремий випадок дешифрування алюзії передбачає певний рівень енциклопедичних, лінгвістичних, історичних знань і розуміння загального суспільно-культурного контексту, проте в умовах жорсткої конкурентної боротьби за споживача медіа змушені все частіше вдаватися до використання таких елементів.
Title: ФУНКЦІЮВАННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНОЇ АЛЮЗІЇ В СТРУКТУРІ ЗАГОЛОВНОГО КОМПЛЕКСУ ПЕРІОДИЧНОГО ЖУРНАЛУ «THE ECONOMIST»
Description:
Статтю присвячено аналізу стилістичних, комунікативно-прагматичних і метамовних особливостей реалізації мультимодальної алюзії в структурі заголовних комплексів текстів журналу «The Economist».
Зростання інтересу до дослідження явища алюзивності пов’язане з розширенням меж її аналізу як суто риторичного засобу в руслі лінгвістики тексту до міжтексових зв’язків (ітертекстуальності), залучення та взаємодії різних джерел утворення алюзії (інтермедіальності) і, зрештою, включення до предмету аналізу елементів різних семіотичних систем (мультимодальності).
Такий комплексний підхід дав можливість не лише краще зрозуміти процеси утворення, сприйняття й декодування складних мультимодальних алюзивних комплексів, а й уможливив виокремлення низки метамовних функцій, які вона здатна реалізувати з позиції соціальної семіотики.
Створюючи заголовний комплекс, автор не лише прагне привернути увагу читача через незвичне поєднання складників чи справити на нього естетичне враження за посередництвом накладення на загальний зміст повідомлення глибинних і прихованих значень, він насамперед намагається залучитися підтримкою читацької авдиторії, схилити її на свій бік, розвинути відчуття єдності й залученості шляхом пропонування викликів у вигляді розгадування мультимодальних алюзій і подальшого відчуття задоволення в разі удачі, особливо у випадку таких видань, як «The Economist», де окремі статті не представлені іменами певних журналістів, а радше виражають позицію редакції журналу загалом.
Безперечно, використання таких складних мовних комплексів містить певний рівень небезпеки в тому плані, що завжди є ймовірність, що реципієнт не розпізнає, не зрозуміє чи не схвалить намагання адресанта, адже кожен окремий випадок дешифрування алюзії передбачає певний рівень енциклопедичних, лінгвістичних, історичних знань і розуміння загального суспільно-культурного контексту, проте в умовах жорсткої конкурентної боротьби за споживача медіа змушені все частіше вдаватися до використання таких елементів.

Related Results

Шляхи реалізації перманентного моніторингу та корекції критеріїв професійного психофізіологічного відбору
Шляхи реалізації перманентного моніторингу та корекції критеріїв професійного психофізіологічного відбору
Вступ. Сучасний стан розвитку професійного психофізіологічного відбору виявив цілий ряд проблем, які потребують негайного вирішення для покращення якості та організації процедури з...
Хронічні запальні захворювання кишечника: особливості епідеміології в Україні
Хронічні запальні захворювання кишечника: особливості епідеміології в Україні
Актуальність. Реєструється збільшення кількості хворих на хронічні запальні захворювання кишечника (ХЗЗК), що характеризуються як системними проявами, так і поліморбідним перебігом...
Descriptions of Home Economists From Three Perspectives
Descriptions of Home Economists From Three Perspectives
The purpose of this study was to consider the image of home economists by examining descriptions of home economists from three perspectives. Eighty‐four female members of a home ec...
Мовна репрезентація гендеру на сторінках журналу «Кур’єр Кривбасу»
Мовна репрезентація гендеру на сторінках журналу «Кур’єр Кривбасу»
У статті наголошено, що медіа є чи не основним каталізатором гендерних проблем, обгрутовано необхідність їх дослідження. Схарактеризовано українські літературно-художні часописи як...
RETRACTED: КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИЙ ДОРОБОК КЛОДА ДЕБЮССІ У КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ КОМПОЗИТОРСЬКОГО СТИЛЮ
RETRACTED: КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИЙ ДОРОБОК КЛОДА ДЕБЮССІ У КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ КОМПОЗИТОРСЬКОГО СТИЛЮ
Редакція журналу повідомляє про виявлений факт академічної недоброчесності (оприлюднення (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів влас...
MY DAY
MY DAY
Robin Bew joined the Economist Intelligence Unit in 1995. Previously, he was an economist at Her Majesty's Treasury. He became the Economist Intelligence Unit's Chief Economist in ...

Back to Top