Умови формування верхньомоласового комплексу в межах Крукеницької западини та на прилеглих ділянках Зовнішньої зони Передкарпатського прогину

Крукеницька западина як крайній, найбільш занурений південно-західний елемент Зовнішньої зони Передкарпатського прогину клиноподібно поширюється на північний захід від перетину із системою регіональних скидів Передкарпатського розлому, виходячи за межі державного кордону на територію Польщі. Її південно-західна частина перекрита теригенно-хемогенними утвореннями Самбірського покриву, а на північному сході української частини на денну поверхню виходять автохтонні відклади міоцену. На сьогоднішній день не до кінця з’ясована природа вузької смуги зчленування Крукеницької западини з піднятою частиною Зовнішньої (Більче-Волицької) зони Передкарпатського прогину, для якої характерні своєрідні умови осадконагромадження та постседиментаційні деформації теригенних відкладів автохтонного комплексу міоцену. Згідно з моделлю, найбільш поширеною в науковій літературі, Крукеницька западина є великим мегаблоком, конседиментаційно зануреним по Краковецькому глибинному розлому відносно піднятої північно-східної частини автохтону Передкарпатського прогину, в межах якого міоценовий верхньомоласовий комплекс зі стратиграфічним і кутовим неузгодженням перекриває різновікові породи від метаморфізованих і дислокованих сланців рифею до карбонатних відкладів верхньої юри. При цьому тектонічна активність Краковецького розлому простежується впродовж усього процесу неогенової седиментації. Запропонована модель неогенового осадконагромадження базується на відносній стабілізації тектонічної активності донеогенового ложа під час нагромадження верхньомоласової товщі Передкарпаття, без суттєвої активізації глибинних тектонічних процесів, у тому числі і в північно-східній прибортовій частині Крукеницької западини. Це дає підстави дещо змінити уявлення про основні джерела постачання, способи транспортування та перерозподілу теригенного матеріалу. При утворенні диз’юнктивних і плікативних структурних форм на перший план виступають сили гравітації, які слугували основними чинниками формування структурних планів баден-сарматського теригенного комплексу. Все це дозволяє в межах складнопобудованої перехідної смуги від Крукеницької западини до гіпсометрично піднятої частини автохтону по-новому оцінити можливості формування вуглеводневих пасток у теригенному комплексі міоцену з метою удосконалення методики пошуково-розвідувальних робіт на вуглеводні.