ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ЧЕРЕЗ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Питання формування, використання, управління, інтелектуального капіталу підприємства піднімаються теоретиками і практиками майже 40 років в класичному розумінні і майже все існування людства в дотичних поняттях, які в результати сформували сучасне концептуальне бачення інтелектуального капіталу. Основним ресурсом інтелектуального капіталу є людський капітал і його здатність до саморозвитку, опанування нових знань, набуття навичок, адаптації до поточних умов життя. Продовження дослідження та опис одного із шляхів вирішення вище окреслених питань відображається у статті. Де висвітлено частину результатів дослідження на актуальну тему формування інтелектуального капіталу підприємств харчової промисловості як стратегічно важливої в реаліях сьогодення через обумовлені пандемією умови дистанційного освітнього процесу. Як наслідок, є потреба швидкого темпу адаптації і гостра необхідність в удосконаленні та додатковому фінансуванні з метою підвищення рівня застосування новацій технічного і технологічного у процесах підготовки кваліфікованих фахівців. Тенденція різкого переходу на дистанційне навчання вплинула на зниження якості освітніх послуг, що надається учням, студентам і здобувачам останні декілька років в межах загальної і фахової освіти. З огляду на це автором запропоновано перейняти досвід зарубіжних колег поєднання вивчення теорії і набуття практичних навичок через дуальний підхід, що особливо актуально для здобувачів фахової і вищої освіти старших і випускних курсів. Це підхід, що дає змогу для здобувачів, що засвоїли основи на початку навчання та в процесі набуття спеціалізованих знань і компетенцій закріпити їх на практиці в межах підприємства та отримати винагороду з разі ефективної діяльності. Досвід викладання структуровано теоретичних основ і бази в закладах освіти буде одразу застосований у процесі діяльності. Для випускників – це змога мати поступовий перехід від навчання до праці, а також отримання винагороди за свої успіхи у вигляді освіти, матеріальної винагороди і досвіду. Для роботодавців – це шанс отримати висококваліфікованого працівника у складі свого персоналу не втрачаючи час і кошти на його перепідготовку. Для закладу освіти – це новий досвід, розширення можливостей, компетенції, нова співпраця з реальним ринком і підприємствами, залучення більшої кількості практикуючих фахівців до розробки освітніх програм з метою формування інтелектуального капіталу держави і джерел інвестування. Запропонована модель формування навчально-наукового комплексу формування інтелектуального капіталу підприємства харчової промисловості.