Ексцепціоналізм як інструмент дослідження історії української політичної філософії ХІХ століття

У статті аналізуються можливості застосування поняття «ексцепціоналізм» в рамках досліджень історії української політичної думки. Окреслюється загальне поняття «ексцепціоналізм», здійснено короткий екскурс в історію цього поняття в контекстах дослідження історії американської політичної думки і культури, громадянської релігії, а також в більш глобалізованому контексті. Зокрема, розглянуто застосування цього терміну в рамках русистики і визначення російської політики як «гібридного ексцепціоналізму», а також роль Сталіна в формуванні американського ексцепціоналістичного дискурсу. На підставі огляду сучасної західної наукової літератури з цієї тематики окреслено загальне поняття «ексцепціоналізм» та визначено його індикатори. Зроблено попередню спробу застосувати ці індикатори до української інтелектуальної історії в ХІХ столітті та виокремлено два явища, де спостерігаються ексцепціоналістичні маркери: польське українофільство та доробок Кирило-Мефодіївського братства. Зазначено, що історія українського ексцепціоналізму в ХХ – ХХІ ст. є досить обширною, втім дослідження перших етапів формування української модерності є дуже важливими, як з наукового, так і з політичного огляду.