Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

Основні напрямки аналітичної політичної філософії

View through CrossRef
Сучасна політична філософія аналітичного спрямування демонструє наявність великого спектру течій, концептуальних підходів та конкретних теорій, які розглядають найрізноманітніші проблеми політичного життя суспільства. Всі ці проблеми зрештою зводяться до проблеми суспільного блага — в чому воно полягає і як його можливо (якщо взагалі можливо) досягти. Суспільне благо слід розуміти тут гранично широко, не як набір якихось конкретних матеріальних або духовних благ, а як те, що Арістотель називав "благим життям", заради якого люди, власне, і об’єднуються в суспільство і яке передбачає вищу ступінь індивідуальної і суспільної досконалості (в першу чергу, моральної). З огляду на те, що досягнення суспільного блага можливе лише за умови, що суспільство грунтується на ідеї справедливості, одним з центральних завдань політичної філософії стає теоретична експлікація саме цієї ідеї — дати пояснення, в чому вона має полягати і яким чином суспільство і держава можуть і повинні їй відповідати. Ця ідея виступає засадничою для інших суспільних цінностей, найважливіші з яких знайшли своє вираження в знаменитому гаслі Великої французької революції: "Свобода, рівність, братерство!". Залежно від того, яка цінність приймається як визначальна для розв’язання проблеми справедливості, можна виділити чотири основні напрями сучасної аналітичної політичної філософії: утилітаризм (користь), лібералізм (свобода), егалітаризм (рівність), комунітаризм (спільність). Згідно з утилітаризмом, в основі справедливості, як і будь-яких інших понять моральної і політичної філософії, лежить принцип корисності. Соціально-політичні концепції ліберального типу визнають свободу за основну політичну цінність. Теорії егалітаризму розрізняються між собою залежно від концепції рівності, яку вони приймають. Відповідно до уявлень комунітаризму, в центрі політико-філософського розгляду взагалі і концепції соціальної справедливості зокрема повинні знаходитися не окремі індивіди, а спільноти людей і суспільство загалом.
Title: Основні напрямки аналітичної політичної філософії
Description:
Сучасна політична філософія аналітичного спрямування демонструє наявність великого спектру течій, концептуальних підходів та конкретних теорій, які розглядають найрізноманітніші проблеми політичного життя суспільства.
Всі ці проблеми зрештою зводяться до проблеми суспільного блага — в чому воно полягає і як його можливо (якщо взагалі можливо) досягти.
Суспільне благо слід розуміти тут гранично широко, не як набір якихось конкретних матеріальних або духовних благ, а як те, що Арістотель називав "благим життям", заради якого люди, власне, і об’єднуються в суспільство і яке передбачає вищу ступінь індивідуальної і суспільної досконалості (в першу чергу, моральної).
З огляду на те, що досягнення суспільного блага можливе лише за умови, що суспільство грунтується на ідеї справедливості, одним з центральних завдань політичної філософії стає теоретична експлікація саме цієї ідеї — дати пояснення, в чому вона має полягати і яким чином суспільство і держава можуть і повинні їй відповідати.
Ця ідея виступає засадничою для інших суспільних цінностей, найважливіші з яких знайшли своє вираження в знаменитому гаслі Великої французької революції: "Свобода, рівність, братерство!".
Залежно від того, яка цінність приймається як визначальна для розв’язання проблеми справедливості, можна виділити чотири основні напрями сучасної аналітичної політичної філософії: утилітаризм (користь), лібералізм (свобода), егалітаризм (рівність), комунітаризм (спільність).
Згідно з утилітаризмом, в основі справедливості, як і будь-яких інших понять моральної і політичної філософії, лежить принцип корисності.
Соціально-політичні концепції ліберального типу визнають свободу за основну політичну цінність.
Теорії егалітаризму розрізняються між собою залежно від концепції рівності, яку вони приймають.
Відповідно до уявлень комунітаризму, в центрі політико-філософського розгляду взагалі і концепції соціальної справедливості зокрема повинні знаходитися не окремі індивіди, а спільноти людей і суспільство загалом.

Related Results

Наука у вимірі практичної філософії
Наука у вимірі практичної філософії
У статті викладено результати аналізу науки з точки зору концепту практичної філософії науки та комунікативної філософії. Новизна статті полягає у поширенні на сучасну науку підход...
Основні напрямки та проблеми аналітичної метаетики
Основні напрямки та проблеми аналітичної метаетики
Для аналітичної філософії загалом типовим є метатеоретичний підхід, коли розгляду піддається не деяка предметна царина як така, а сам процес дослідження цієї царини, що здійснюєтьс...
МОТИВАЦІЙНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ В МЕЖАХ ПОЛІТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
МОТИВАЦІЙНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ В МЕЖАХ ПОЛІТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
У статті обґрунтовано мотиваційну детермінацію професійної самоефективності особистості в межах її політичної реалізації. Конкретизовано категоріально-понятійний зміст феномену сам...
Стабільність і кризовість у соціально-політичному розвитку
Стабільність і кризовість у соціально-політичному розвитку
У статті розкривається зміст концептів «криза» і «стабільнсть» у контексті соціально­політичного розвитку. Поняття «криза» і «стабільність» є контроверсивними, взаємовиключними. Кр...
Форми сучасного публічного філософського дискурсу. Частина 1. Література, медіа, діалог, освіта
Форми сучасного публічного філософського дискурсу. Частина 1. Література, медіа, діалог, освіта
Стаття є першою частиною дослідження форм сучасного публічного філософського дискурсу. Метою є здійснення аналітичного огляду та класифікація форматів сучасного філософування поза ...
UML-МОДЕЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ “НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН”
UML-МОДЕЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ “НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН”
Актуальність матеріалу, викладеного у статті, обумовлена потребами сучасного університету у створенні інформаційно-аналітичних систем управління навчальним процесом. Розглядаються ...
Світоглядно-ціннісні виміри локальної політичної свідомості України: до аналізу стратегій поширення і збереження доктрини «русского мира»
Світоглядно-ціннісні виміри локальної політичної свідомості України: до аналізу стратегій поширення і збереження доктрини «русского мира»
Стаття аналізує стратегії поширення і збереження доктрини «Русского мира», зосереджуючись на осмисленні патернів локальної політичної свідомості українського суспільства, базових ц...
ФРЕЙМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ПРИМИРЕННЯ В ЗАХІДНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
ФРЕЙМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ПРИМИРЕННЯ В ЗАХІДНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ
Ця стаття досліджує застосування стратегій примирення у політичному дискурсі на основі публічних промов сучасних західних лідерів. Особливу увагу зосереджено на тому, як стратегії ...

Back to Top