Вибір стратегії лікування ізольованих мозочкових інфарктів різних судинних територій

Актуальність. Опис клінічних проявів при ізольованих інфарктах мозочка має важливе значення для визначення локалізації вогнища ураження, вибору стратегії лікування, прогнозування наслідків інсульту. Мета дослідження: оцінити динаміку відновлення втрачених функцій мозочка на тлі лікування в різні періоди моніторингу в пацієнтів із гострим ізольованим інфарктом мозочка та в разі перехресного мозочково-півкульного діашизу. Матеріали та методи. У дослідження включені 60 хворих, які були розподілені на 2 групи: I — 44 хворі, неврологічні порушення у яких проявлялися лише мозочковим руховим синдромом; II — 16 пацієнтів, у яких після перенесеного ізольованого інфаркту виявляли як симптоми мозочкового рухового синдрому, так і клінічні ознаки дистантного перехресного мозочково-півкульного діашизу. Результати. На фоні проведеної базисної терапії та лікування цитиколіном спостерігалась позитивна динаміка відновлення мозочкових рухових функцій у пацієнтів обох клінічних груп. Однак темпи відновлення втрачених після інсульту функцій були неоднаковими. Найсприятливішим був результат мозочкового інфаркту в пацієнтів з інфарктом на території васкуляризації верхньої артерії мозочка і передньої нижньої артерії мозочка без проявів дистантного діашизу. У пацієнтів після гострого ізольованого мозочкового інфаркту на території верхньої артерії мозочка і задньої нижньої артерії мозочка з феноменом перехресного мозочково-півкульного діашизу і через 3 міс. проспективного спостереження відмічались рухові порушення легкого ступеня за шкалою ICARS. Висновки. Отримані результати свідчать про те, що односторонній інсульт мозочка може проявлятися моторним і сенсорним дефіцитом внаслідок ішемії в кортикальних частинах лобової і тім’яної частки контрлатеральної півкулі мозку, з якими мозочок пов’язаний системою провідних шляхів. Виявлено динаміку регресу мозочкового моторного синдрому на тлі лікування цитиколіном в різні періоди інсульту.