Промоція здорового способу життя особистості в умовах війни: концептуальні засади дослідження

Актуальність. Екстремальні воєнні умови ставлять питання, як зберегти життя та відновити здоров’я, запобігти розвитку посттравматичних станів і розладів, забезпечити посттравматичне зростання населення. Заходи, спрямовані на промоцію здорового способу життя (ЗСЖ), можуть сприяти найліпшому варіанту виходу із кризи. Утім, системних та цілісних підходів до збереження, відновлення та формування ЗСЖ особистості в умовах повномасштабного воєнного вторгнення на територію нашої держави фактично не напрацьовано Мета статті: представлення концептуальних засад промоції здорового способу життя особистості в умовах війни. Методи і методологія. Систематичний теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних джерел, синтез та концептуалізація інформації. Результати. Промоцію здорового способу життя визначено як спеціально організовану діяльність, що охоплює збереження, відновлення і формування здорового способу життя в умовах екстремальної соціальної нестабільності Обґрунтовано стратегічний підхід до ЗСЖ воєнної особистості як такої, що перебуває під впливом гострого чи пролонгованого стресу, травми, кризи. Систематизовано етапи, типи, умови, рівні, підходи, типи промоції ЗСЖ. Висвітлено чотири окремі аспекти, які впливають на реалізацію стратегії промоції ЗСЖ: 1) особливості суб’єктів, на яких спрямовано здоров’язберігальні інтервенції, 2) середовище, де провадяться відповідні заходи, 3) мішені та 4) прийоми впливу на особистість. Згідно з першим аспектом з’ясовано характерні для різних вікових субкультур конфігурації практик ЗСЖ під час війни. Другий аспект уточнює досягнення цифрового добробуту як окремого показника відновлення та сформованості ЗСЖ. Третій аспект відображає особистісну ситуацію як ресурс, толерантність до невизначеності, екзистенційні практики. До четвертого аспекту належать майндфулнес-стратегії, практики психогігієни, артінтервенції. Перспективи подальших досліджень. Представлені концептуальні засади промоції ЗСЖ в умовах російсько-української війни будуть використані як методологічна основа для відповідного емпіричного дослідження.