Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

МЕДІАКУЛЬТУРА ЯК ФЕНОМЕН ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

View through CrossRef
У статті порушено проблеми наукової рецепції такого феномена, як медіакультура, розглянуто поняття масової культури як культурної універсалії. Послідовно розвивається теза про медіатизацію масової культури в інформаційному просторі. Проаналізовано теоретичні дослідження в галузі масової культури, диференційовано поняття про «низьке» та «високе» в культурі; означено тенденції дифузії в умовах сьогодення. Розглянуто складність та суперечливість феномена медіакультура, розмиті визначення поняття, механізми кореляції його з іншими формами культури, що й спонукає шукати нові підходи і уточнювати вже існуючі, у прагненні виробити загальну дефініцію. Зазначено, що для сучасного етапу розвитку медіа характерне поєднання комунікаційних та інформаційних інтенцій: ЗМІ та засобів масової комунікації (нові медіа, блоги, соціальні мережі). Закцентовано увагу на позитивних аспектах розвитку масової культури. Окреслено необхідність подальшого вивчення понять масова культура і медіа в їхніх взаємозв'язках та взаємозалежності. Мета статті – проаналізувати поняття медіакультури як універсалію в сучасних виявах і феноменах. Методологія дослідження. Мета нашої розвідки зумовила застосування комплексу теоретичних і емпіричних методів. Зокрема, було залучено метод системного аналізу, структурно-функційний метод, порівняльно-історичний, синергетичний та семіотичний підходи. Наукова новизна полягає у комплексному культурологічному дослідженні медіакультури як феномена та взаємодії і взаємовпливу медіакультури й інформаційного суспільства; найважливішою її ознакою визначено транснаціонаціональний характер і взаємодію різних культур. Висновки із дослідження підсумовують основні теоретичні положення, зокрема: медіа завжди визначали домінуючі тенденції у суспільному сприйнятті соціально значущих проблем і слугували чинником конструювання реальності, формування установок щодо тих чи тих проблем, тому сьогодні можна з упевненістю сказати про стрімке зростання ролі медіа в суспільстві; медіакультура функціює як специфічний тип культури сучасного інформаційного суспільства й виконує посередницьку функцію між державою, органами державної влади та соціумом, у свідомості користувачів стає особливим інструментом структурування як індивідуальної, так і масової свідомості, які в умовах сучасних соціокультурних реалій регулюються з урахуванням принципів технічної раціональності; медіакультура та досвід, що формуються в контексті її просторово-смислового та ціннісно-концептуального поля, є системоутворюючими чинниками розвитку особистісної медіакультури, а також є базовою основою самовизначення особистості в інформаційному просторі, що глобалізується.
Publishing House Helvetica (Publications)
Title: МЕДІАКУЛЬТУРА ЯК ФЕНОМЕН ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
Description:
У статті порушено проблеми наукової рецепції такого феномена, як медіакультура, розглянуто поняття масової культури як культурної універсалії.
Послідовно розвивається теза про медіатизацію масової культури в інформаційному просторі.
Проаналізовано теоретичні дослідження в галузі масової культури, диференційовано поняття про «низьке» та «високе» в культурі; означено тенденції дифузії в умовах сьогодення.
Розглянуто складність та суперечливість феномена медіакультура, розмиті визначення поняття, механізми кореляції його з іншими формами культури, що й спонукає шукати нові підходи і уточнювати вже існуючі, у прагненні виробити загальну дефініцію.
Зазначено, що для сучасного етапу розвитку медіа характерне поєднання комунікаційних та інформаційних інтенцій: ЗМІ та засобів масової комунікації (нові медіа, блоги, соціальні мережі).
Закцентовано увагу на позитивних аспектах розвитку масової культури.
Окреслено необхідність подальшого вивчення понять масова культура і медіа в їхніх взаємозв'язках та взаємозалежності.
Мета статті – проаналізувати поняття медіакультури як універсалію в сучасних виявах і феноменах.
Методологія дослідження.
Мета нашої розвідки зумовила застосування комплексу теоретичних і емпіричних методів.
Зокрема, було залучено метод системного аналізу, структурно-функційний метод, порівняльно-історичний, синергетичний та семіотичний підходи.
Наукова новизна полягає у комплексному культурологічному дослідженні медіакультури як феномена та взаємодії і взаємовпливу медіакультури й інформаційного суспільства; найважливішою її ознакою визначено транснаціонаціональний характер і взаємодію різних культур.
Висновки із дослідження підсумовують основні теоретичні положення, зокрема: медіа завжди визначали домінуючі тенденції у суспільному сприйнятті соціально значущих проблем і слугували чинником конструювання реальності, формування установок щодо тих чи тих проблем, тому сьогодні можна з упевненістю сказати про стрімке зростання ролі медіа в суспільстві; медіакультура функціює як специфічний тип культури сучасного інформаційного суспільства й виконує посередницьку функцію між державою, органами державної влади та соціумом, у свідомості користувачів стає особливим інструментом структурування як індивідуальної, так і масової свідомості, які в умовах сучасних соціокультурних реалій регулюються з урахуванням принципів технічної раціональності; медіакультура та досвід, що формуються в контексті її просторово-смислового та ціннісно-концептуального поля, є системоутворюючими чинниками розвитку особистісної медіакультури, а також є базовою основою самовизначення особистості в інформаційному просторі, що глобалізується.

Related Results

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ФОРМУВАННЯ КЛІПОВОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ
ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ФОРМУВАННЯ КЛІПОВОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ
Стаття присвячена теоретичному аналізу специфіки впливу інформаційно-комунікативних технологій на формування кліпової свідомості (індивідуальної та суспільної) та кліпового мисленн...
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ТА ЙОГО РОЛЬ У РЕГУЛЮВАННЯ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ТА ЙОГО РОЛЬ У РЕГУЛЮВАННЯ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА
Теоретично обґрунтовано місце інформаційного забезпечення державної євроінтеграційної політики серед інших видів державної політики. З’ясовано, що воно чинить значний вплив на розв...
РОЛЬ ТУРИСТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ У СТРАТЕГІЧНОМУ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
РОЛЬ ТУРИСТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ У СТРАТЕГІЧНОМУ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
У статті проведено аналіз трактування поняття туристично-інформаційного центру. Проаналізовано, що для просування національного туристичного продукту на міжнародному ринку та підви...
СОЦІАЛЬНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
СОЦІАЛЬНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття спрямована на дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Соціальний аспект підприємництва стає необхідною компонентою ділового успіху, зро...
Концепт «інституційні зміни» в сучасному соціологічному дискурсі: практики теоретизування
Концепт «інституційні зміни» в сучасному соціологічному дискурсі: практики теоретизування
Швидкі кардинальні зміни на всіх рівнях соціальної реальності суттєво впливають на теоретичний дискурс сучасної соціології, який визначається актуалізацією проблематики процесуальн...
Соціальна згуртованість суспільства: теорія і практика
Соціальна згуртованість суспільства: теорія і практика
Мета дослідження – визначити основні елементи соціальної згуртованості суспільства, що опосередковують єднання. Методологія. Метааналіз теоретичних і політичних джерел як система...
Спогади Василя Нагірного як історичне джерело
Спогади Василя Нагірного як історичне джерело
Метою статті є дослідження інформаційного потенціалу спогадів Василя Нагірного, на основі їх комплексного вивчення, відтворення історії їх формування, аналізу змісту та смислових к...
Науково-теоретичні засади розвитку глобальної інформатизації туристичного бізнесу
Науково-теоретичні засади розвитку глобальної інформатизації туристичного бізнесу
Глобальна економіка розширює просторові та часові параметри діяльності туристичного бізнесу як реального сектора економіки за рахунок інформаційних туристичних продуктів, тому тема...

Back to Top