МЕДІАКУЛЬТУРА ЯК ФЕНОМЕН ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

У статті порушено проблеми наукової рецепції такого феномена, як медіакультура, розглянуто поняття масової культури як культурної універсалії. Послідовно розвивається теза про медіатизацію масової культури в інформаційному просторі. Проаналізовано теоретичні дослідження в галузі масової культури, диференційовано поняття про «низьке» та «високе» в культурі; означено тенденції дифузії в умовах сьогодення. Розглянуто складність та суперечливість феномена медіакультура, розмиті визначення поняття, механізми кореляції його з іншими формами культури, що й спонукає шукати нові підходи і уточнювати вже існуючі, у прагненні виробити загальну дефініцію. Зазначено, що для сучасного етапу розвитку медіа характерне поєднання комунікаційних та інформаційних інтенцій: ЗМІ та засобів масової комунікації (нові медіа, блоги, соціальні мережі). Закцентовано увагу на позитивних аспектах розвитку масової культури. Окреслено необхідність подальшого вивчення понять масова культура і медіа в їхніх взаємозв'язках та взаємозалежності. Мета статті – проаналізувати поняття медіакультури як універсалію в сучасних виявах і феноменах. Методологія дослідження. Мета нашої розвідки зумовила застосування комплексу теоретичних і емпіричних методів. Зокрема, було залучено метод системного аналізу, структурно-функційний метод, порівняльно-історичний, синергетичний та семіотичний підходи. Наукова новизна полягає у комплексному культурологічному дослідженні медіакультури як феномена та взаємодії і взаємовпливу медіакультури й інформаційного суспільства; найважливішою її ознакою визначено транснаціонаціональний характер і взаємодію різних культур. Висновки із дослідження підсумовують основні теоретичні положення, зокрема: медіа завжди визначали домінуючі тенденції у суспільному сприйнятті соціально значущих проблем і слугували чинником конструювання реальності, формування установок щодо тих чи тих проблем, тому сьогодні можна з упевненістю сказати про стрімке зростання ролі медіа в суспільстві; медіакультура функціює як специфічний тип культури сучасного інформаційного суспільства й виконує посередницьку функцію між державою, органами державної влади та соціумом, у свідомості користувачів стає особливим інструментом структурування як індивідуальної, так і масової свідомості, які в умовах сучасних соціокультурних реалій регулюються з урахуванням принципів технічної раціональності; медіакультура та досвід, що формуються в контексті її просторово-смислового та ціннісно-концептуального поля, є системоутворюючими чинниками розвитку особистісної медіакультури, а також є базовою основою самовизначення особистості в інформаційному просторі, що глобалізується.