Неконвенційний міозин 1с як маркер апоптозу автореактивних клітин при розсіяному склерозі

З метою пошуку нових маркерів розсіяного склерозу (РС) було проведено порівняльний аналіз вмісту у сироватці крові хворих на РС та практично здорових донорів 48 кДа ізоформи неконвенційного міозину 1с (48 кДа Myo1c). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 61 хворий на РС та 20 практично здорових осіб віком від 19 до 57 років. Методи дослідження. Клінічні — аналіз скарг, анамнезу захворювання та життя, загальний і неврологічний огляди; лабораторні — шляхом послідовного зсідання сироваткових білків, електрофорезу та цифрового аналізу отриманих електрофореграм у сироватці крові хворих на розсіяний склероз визначають вміст 48 кДа Myo 1c, при цьому наявність Myo1c підтверджують за допомогою вестерн-блоту з антиMyo1c антитілами. Результати та обговорення. У сироватках крові хворих на РС та здорових донорів виявили 48 кДа Myo1c. Встановили, що у сироватці крові хворих на РС рівень 48 кДа Myo1c був вірогідно вищим порівняно з групою практично здорових осіб. Зважаючи на те, що ключову роль в процесах набуття автореактивності при РС відіграють Т-лімфоцити, вірогідно підвищений рівень 48 кДа Myo1c, що міститься у значній кількості в активованих лімфоцитах, свідчить про посилену загибель цих клітин шляхом апоптозу. Визначили, що вік хворих у групі з високим рівнем 48 кДа Myo1c виявився вірогідно нижчим порівняно з групою із низьким рівнем цього білка. Натомість, достовірних статистичних закономірностей між рівнем 48 кДа Myo1c та розподілом хворих на РС за статтю не було виявлено. Висновки. Myo1c відіграє важливу роль у патогенезі РС, а його 48 кДа ізоформа може бути раннім діагностичним маркером цього захворювання, а також кількісним індикатором процесу апоптозу активованих автореактивних клітин, що, зокрема, є важливим для оцінки ефективності хворобомодифікуючої терапії.