Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

Генерування інсулін-продукуючих клітин зі стовбурових клітин. Перепрограмування соматичних клітин

View through CrossRef
Сучасні стратегії створення інсулін-продукуючих клітин (insulin-producing cells, IPCs) в основному базуються на підходах, що імітують нормальний розвиток підшлункової залози (ПЗ). Отримані IPCs повинні експресувати специфічні біологічні маркери нормальних β-клітин, які ідентифікують кінцевий статус диференціації, та реагувати на зміни концентрації глюкози в середовищі. Основні етапи розвитку ембріональної ПЗ включають розвиток дефінітивної ентодерми, примітивної кишкової трубки, попередника ПЗ, ендокринного попередника та ендокринних клітин, які експресують гормони. Додаючи на кожній стадії різноманітні цитокіни та модулятори сигналінгу для активації або пригнічення специфічних шляхів передачі сигналів, які беруть участь у генерації дорослих β-клітин, досягають того, що плюрипотентні стовбурові клітини людини (human pluripotent stem cells, hPSCs) набувають фенотипу β-клітин. Індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (induced pluripotent stem cells, iPSCs) можна перепрограмувати із соматичних клітин пацієнта та диференціювати для застосування в ураженій тканині. Використання цього типу клітин має перевагу тому, що знижує ймовірність імунного відторгнення в реципієнта, а також дозволяє уникнути етичних проблем, пов’язаних із використанням ембріональних плюрипотентних стовбурових клітин (embryonic pluripotent stem cells, EPSCs). Використання iPSCs засноване на властивостях специфічних білків плюрипотентних стовбурових клітин (pluripotent stem cells, PSCs), які при надмірній експресії можуть перепрограмувати соматичні клітини. Це досягається за допомогою факторів транскрипції OCT4, KLF4, SOX2 і c-Myc, які відповідають за збереження плюрипотентності кінцевої клітини. Генерування iPSCs проводиться методами, заснованими на вірусних та невірусних векторах. Методи з використанням вірусів призводять до високої ефективності інтеграції в геном, але мають обмеження щодо безпеки. Хоча iPSCs можуть бути застосовні в регенеративній медицині, для моделювання захворювань та скринінгу ліків, деякі проблеми, пов’язані з використанням iPSCs (такі як низька ефективність перепрограмування та ризик канцерогенезу), все ще не вирішені. Також існують перешкоди для терапії стовбуровими клітинами (stem cells, SCs), такі як функціональна незрілість β-клітин, отриманих від SCs, ризик виникнення пухлини та імунне відторгнення трансплантата, які вимагають подальших досліджень.
Title: Генерування інсулін-продукуючих клітин зі стовбурових клітин. Перепрограмування соматичних клітин
Description:
Сучасні стратегії створення інсулін-продукуючих клітин (insulin-producing cells, IPCs) в основному базуються на підходах, що імітують нормальний розвиток підшлункової залози (ПЗ).
Отримані IPCs повинні експресувати специфічні біологічні маркери нормальних β-клітин, які ідентифікують кінцевий статус диференціації, та реагувати на зміни концентрації глюкози в середовищі.
Основні етапи розвитку ембріональної ПЗ включають розвиток дефінітивної ентодерми, примітивної кишкової трубки, попередника ПЗ, ендокринного попередника та ендокринних клітин, які експресують гормони.
Додаючи на кожній стадії різноманітні цитокіни та модулятори сигналінгу для активації або пригнічення специфічних шляхів передачі сигналів, які беруть участь у генерації дорослих β-клітин, досягають того, що плюрипотентні стовбурові клітини людини (human pluripotent stem cells, hPSCs) набувають фенотипу β-клітин.
Індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (induced pluripotent stem cells, iPSCs) можна перепрограмувати із соматичних клітин пацієнта та диференціювати для застосування в ураженій тканині.
Використання цього типу клітин має перевагу тому, що знижує ймовірність імунного відторгнення в реципієнта, а також дозволяє уникнути етичних проблем, пов’язаних із використанням ембріональних плюрипотентних стовбурових клітин (embryonic pluripotent stem cells, EPSCs).
Використання iPSCs засноване на властивостях специфічних білків плюрипотентних стовбурових клітин (pluripotent stem cells, PSCs), які при надмірній експресії можуть перепрограмувати соматичні клітини.
Це досягається за допомогою факторів транскрипції OCT4, KLF4, SOX2 і c-Myc, які відповідають за збереження плюрипотентності кінцевої клітини.
Генерування iPSCs проводиться методами, заснованими на вірусних та невірусних векторах.
Методи з використанням вірусів призводять до високої ефективності інтеграції в геном, але мають обмеження щодо безпеки.
Хоча iPSCs можуть бути застосовні в регенеративній медицині, для моделювання захворювань та скринінгу ліків, деякі проблеми, пов’язані з використанням iPSCs (такі як низька ефективність перепрограмування та ризик канцерогенезу), все ще не вирішені.
Також існують перешкоди для терапії стовбуровими клітинами (stem cells, SCs), такі як функціональна незрілість β-клітин, отриманих від SCs, ризик виникнення пухлини та імунне відторгнення трансплантата, які вимагають подальших досліджень.

Related Results

Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи
Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи
Останніми роками завдяки досягненням сучасної біології в медицині з’явився й інтенсивно розвивається новий напрямок, який одержав назву регенеративна медицина. Основною метою реген...
МАКРОФАГАЛЬНО-ОПОСЕРЕДКОВАНА РЕГЕНЕРАЦІЯ ТКАНИН: СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ТА ТЕРАПЕВТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
МАКРОФАГАЛЬНО-ОПОСЕРЕДКОВАНА РЕГЕНЕРАЦІЯ ТКАНИН: СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ТА ТЕРАПЕВТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Регенерація тканин є базовим механізмом збереження структурної та функціональної цілісності організму, проте її ефективність у людини та інших ссавців залишається обмеженою. Віднов...
Мезенхімальні стовбурові клітини — головний ресурс клітинної терапії. Використання для лікування цукрового діабету
Мезенхімальні стовбурові клітини — головний ресурс клітинної терапії. Використання для лікування цукрового діабету
Мезенхімальні стовбурові клітини (mesenchymal stem cells, МSCs) визначають функціонально за здатністю до диференціювання в хондро-, остео- і адипоцити. Терапія MSCs була запропонов...
9-й Макмастерський міжнародний оглядовий курс із внутрішньої медицини – 9–11.05.2024 (Краків, Польща)
9-й Макмастерський міжнародний оглядовий курс із внутрішньої медицини – 9–11.05.2024 (Краків, Польща)
9–11 травня у Кракові (Польща) відбулася міжнародна конференція 9th McMaster International Review Course in Internal Medicine (MIRCIM 2024). Цей захід є освітньою ініціятивою факул...
Використання інгібіторів дипептидилпептидази 4 д ля лікування атеросклерозу
Використання інгібіторів дипептидилпептидази 4 д ля лікування атеросклерозу
Запальні процеси відіграють ключову роль в атерогенезі. Рушійними силами запалення є ендотеліальна дисфункція (ЕД), цукровий діабет, змінений метаболізм ліпопротеїнів, вільні радик...
ІМУНОМОДУЛЮЮЧИЙ ВПЛИВ ВІТАМІНУ D НА КЛІТИНИ АДАПТИВНОЇ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
ІМУНОМОДУЛЮЮЧИЙ ВПЛИВ ВІТАМІНУ D НА КЛІТИНИ АДАПТИВНОЇ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Вітамін D, відомий передусім як регулятор кальцієво-фосфорного обміну, нині розглядається як потужний імуномодулюючий фактор, що безпосередньо впливає на функцію як вроджених, так ...
Вплив куркуміну та кверцетину на патогенез раку молочної залози шляхом зниження регуляції miR-632 та miR-137
Вплив куркуміну та кверцетину на патогенез раку молочної залози шляхом зниження регуляції miR-632 та miR-137
Актуальність. Куркумін і кверцетин виявилися дуже ефективними проти раку молочної залози. Однак повністю їх протипухлинні механізми невідомі. У цьому дослідженні вивчено вплив курк...
Дослідження механізмів цитотоксичної дії адренокортиколітичних та антимітотичних препаратів в адренокортикоцитах людини
Дослідження механізмів цитотоксичної дії адренокортиколітичних та антимітотичних препаратів в адренокортикоцитах людини
Антимітотичні агенти наразі широко використовуються як протипухлинні терапевтичні засоби. Проте їх використання має деякі обмеження, оскільки останні є субстратом Р-глікопротеїну, ...

Back to Top