Результати протезування мітрального клапана у хворих з ішемічною мітральною недостатністю

Функціональна ішемічна мітральна недостатність розвивається у 10–20 % пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) і справляє значний негативний вплив на прогноз виживаності хворих. Хронічна функціональна ішемічна мітральна недостатність виявляється в 11–19 % пацієнтів, яким виконують коронарографію при ІХС, і у 20–30 % пацієнтів, яким виконують аортокоронарне шунтування. У період 2016–2017 рр. було виконано 49 протезувань мітрального клапана в поєднанні з вінцевим шунтуванням у хворих з мітральною недостатністю ішемічного генезу на базі Національного інституту серцевосудинної хірургії НАМН України. Серед цієї категорії пацієнтів чоловіків було 33 (67,3 %), а жінок – 16 (32,6 %). Середній вік становив 62,8 ± 7,4 року. У переважної більшості хворих (73,5 %) в анамнезі відзначалась гіпертонічна хвороба. Ендокринологічно підтверджений діагноз цукрового діабету був у 9 (18,4 %) пацієнтів. Показники фракції викиду варіювали в межах від 20 до 56 % із середнім значенням 41,2 ± 8,7 %. У 61,2 % (n = 30) випадків у хворих діагностовано трьохсудинне ураження вінцевих артерій, у 20,4 % (10) були уражені дві вінцеві артерії і у 18,4 % (9) – одна вінцева артерія. Гостра серцева недостатність ІІ ступеня і вище, що потребувала інотропної підтримки більше ніж 24 години в післяопераційному періоді, виникла у 24,5 % (12) випадках. Гостре порушення мозкового кровообігу спостерігалось в одного пацієнта (3,6 %). Доопераційна тяжкість стану хворих цієї групи та післяопераційні ускладнення призвели до того, що середній термін перебування у відділенні інтенсивної терапії становив 128,3 ± 74,5 години, а тривалість госпіталізації – 11,7 ± 4,4 дня. Післяопераційна летальність після хірургічної корекції такої патології в нашому дослідженні сягала 4,1 %. Протезування мітрального клапана є ефективним хірургічним методом лікування ішемічної мітральної недостатності з добрими безпосередніми результатами за неможливості відновити компетентність клапана пластичними методиками. Частота післяопераційних ускладнень та рівень летальності обумовлений тяжким доопераційним станом хворих.