Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ ГІДРОКСИАПАТИТУ ТА ПОЛІЛАКТИДУ

View through CrossRef
Остеорегенерація при відновленні кісткових дефектів щелеп є важливим питанням сучасної стоматології. Незважаючи на численні опубліковані праці, ідеального матеріалу все ще не існує, а тому його пошук є актуальним.Мета дослідження – вивчити процеси остеорегенерації шляхом морфометричного оцінювання мікропрепаратів та проведення порівняльного аналізу репарації у кореляції із макроскопічними даними на 180 добу експерименту.Матеріали і методи. Експеримент проведено на білих щурах-самцях масою 180–200 г. Під загальним знеболюванням тваринам створювали наскрізний отвір у ділянці щелепи. У контрольній групі загоєння відбувалось лише під кров’яним згортком, а у дослідних групах кістковий дефект заміщувався матеріалом на основі гідроксиапатиту та полілактиду з різним відсотковим умістом компонентів (перша група (80 %/20 %) та друга група (50 %/50 %)). Морфометричну оцінку здійснювали за допомогою вставок окуляра-мікрометра з вимірювальними сітками для цитогістостереометричних досліджень. При макроскопічному обстеженні візуально оцінювали загальний вигляд вилучених щелеп та прилеглих тканин.Результати досліджень та їх обговорення. Значні за своїм об’ємом дефекти нижньої щелепи мають тенденцію до спотвореної та замісної регенерації із виповненям практично усього об’єму немінералізованою тканиною, близькою за своєю будовою до органічного матриксу кістки. Остеоімплантат із співвідношенням полілактиду та синтетичного гіпроксиапатиту 20/80 сприяє меншій деструкції тканин, структурно правильній організації органічного матриксу кістки та швидшій його мінералізації з формуванням первинної кісткової мозолі на 30 добу. На 180 добу процеси перебудови та трансформації рубця у зрілу кісткову тканину відбуваються ще досить інтенсивно. При застосуванні імплантата у складовій пропорції 50/50 регенерація має більш сприятливий перебіг, про що свідчить практичне відновлення структури кістки на 180 добу спостереження, коли основну частину регенерату (70 %) у дефекті представлено зрілою пластинчастою кісткою. Дані, отримані при оцінці макропрепаратів нижніх щелеп тварин, корелювали з даними морфометричного дослідження.Висновки. Заповнення кісткових дефектів запропонованими остеоімплантатами змінює перебіг регенерації. Встановлено, що виповнення дефекту резорбуючим композитом зменшує деструктивні процеси та пришвидшує формування первинної та вторинної кісткової мозолі. У цьому відношенні більш ефективною виявилась композиція з одинаковим вмістом обох її складових.
Title: ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ ГІДРОКСИАПАТИТУ ТА ПОЛІЛАКТИДУ
Description:
Остеорегенерація при відновленні кісткових дефектів щелеп є важливим питанням сучасної стоматології.
Незважаючи на численні опубліковані праці, ідеального матеріалу все ще не існує, а тому його пошук є актуальним.
Мета дослідження – вивчити процеси остеорегенерації шляхом морфометричного оцінювання мікропрепаратів та проведення порівняльного аналізу репарації у кореляції із макроскопічними даними на 180 добу експерименту.
Матеріали і методи.
Експеримент проведено на білих щурах-самцях масою 180–200 г.
Під загальним знеболюванням тваринам створювали наскрізний отвір у ділянці щелепи.
У контрольній групі загоєння відбувалось лише під кров’яним згортком, а у дослідних групах кістковий дефект заміщувався матеріалом на основі гідроксиапатиту та полілактиду з різним відсотковим умістом компонентів (перша група (80 %/20 %) та друга група (50 %/50 %)).
Морфометричну оцінку здійснювали за допомогою вставок окуляра-мікрометра з вимірювальними сітками для цитогістостереометричних досліджень.
При макроскопічному обстеженні візуально оцінювали загальний вигляд вилучених щелеп та прилеглих тканин.
Результати досліджень та їх обговорення.
Значні за своїм об’ємом дефекти нижньої щелепи мають тенденцію до спотвореної та замісної регенерації із виповненям практично усього об’єму немінералізованою тканиною, близькою за своєю будовою до органічного матриксу кістки.
Остеоімплантат із співвідношенням полілактиду та синтетичного гіпроксиапатиту 20/80 сприяє меншій деструкції тканин, структурно правильній організації органічного матриксу кістки та швидшій його мінералізації з формуванням первинної кісткової мозолі на 30 добу.
На 180 добу процеси перебудови та трансформації рубця у зрілу кісткову тканину відбуваються ще досить інтенсивно.
При застосуванні імплантата у складовій пропорції 50/50 регенерація має більш сприятливий перебіг, про що свідчить практичне відновлення структури кістки на 180 добу спостереження, коли основну частину регенерату (70 %) у дефекті представлено зрілою пластинчастою кісткою.
Дані, отримані при оцінці макропрепаратів нижніх щелеп тварин, корелювали з даними морфометричного дослідження.
Висновки.
Заповнення кісткових дефектів запропонованими остеоімплантатами змінює перебіг регенерації.
Встановлено, що виповнення дефекту резорбуючим композитом зменшує деструктивні процеси та пришвидшує формування первинної та вторинної кісткової мозолі.
У цьому відношенні більш ефективною виявилась композиція з одинаковим вмістом обох її складових.

Related Results

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСІВ ОСТЕОРЕГЕНЕРАЦІЇ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ ГІДРОКСИАПАТИТУ ТА ПОЛІЛАКТИДУ
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСІВ ОСТЕОРЕГЕНЕРАЦІЇ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ ГІДРОКСИАПАТИТУ ТА ПОЛІЛАКТИДУ
Вступ. Остеорегенерація при відновленні кісткових дефектів щелеп є важливим питанням сучасної стоматології. Незважаючи на численні опубліковані праці, ідеального матеріалу все ще н...
Лісівничі особливості регіоналізації лісового репродуктивного матеріалу
Лісівничі особливості регіоналізації лісового репродуктивного матеріалу
Використання лісового репродуктивного матеріалу для лісокультурних потреб передбачає необхідність урахування вимог лісонасінного районування. На підставі досліджень нормативних мат...
Медичний захист при застосуванні біологічної зброї
Медичний захист при застосуванні біологічної зброї
Мета. На основі аналізу проблем, що можуть виникнути при застосуванні бактеріологічної зброї в умовах війни визначити алгоритм дій домедичної допомоги та медичного захисту військ т...
КЛІНІКО-ФАРМАКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АНТАГОНІСТІВ АЛЬДОСТЕРОНУ У ХВОРИХ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ
КЛІНІКО-ФАРМАКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АНТАГОНІСТІВ АЛЬДОСТЕРОНУ У ХВОРИХ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ
Вступ. Гіпертонічна хвороба – надпоширене захворювання з тенденцією до щорічного росту. Вона призводить до великої кількості морбідних станів, має багато проявів та викликає числен...
ДИНАМІКА ЗМІН БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ ТА СТРУКТУР КІРКОВОЇ РЕЧОВИНИ НИРОК БІЛИХ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТОКСИЧНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ
ДИНАМІКА ЗМІН БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ ТА СТРУКТУР КІРКОВОЇ РЕЧОВИНИ НИРОК БІЛИХ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТОКСИЧНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ
Вступ. Високий рівень захворюваності на токсичні гепатити з розвитком поліорганної недостатності зумовлює актуальність дослідження змін біохімічних показників крові та з’ясування о...
МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ТКАНИН ТОНКОЇ КИШКИ, ПЕЧІНКИ І СЕРЦЯ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КАРАГІНАНУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ТКАНИН ТОНКОЇ КИШКИ, ПЕЧІНКИ І СЕРЦЯ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КАРАГІНАНУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
На думку багатьох учених, зменшення кількості споживання свіжих харчових продуктів, органічної їжі й збільшення штучних харчових домішок може бути однією з причин зростання поширен...
ОСОБЛИВОСТІ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ УРАЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ ПРИ МУКОВІСЦИДОЗІ
ОСОБЛИВОСТІ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ УРАЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ ПРИ МУКОВІСЦИДОЗІ
Метою нашого дослідження було уточнення можливостей променевої діагностики у виявленні змін легень при муковісцидозі у дорослих, а також встановлення місця комп’ютерної томографії ...
НОВІ НАНОКОМПОЗИТИ НА МІДНІЙ ОСНОВІ, АРМОВАНІ ВУГЛЕЦЕВИМИ НАНОТРУБКАМИ
НОВІ НАНОКОМПОЗИТИ НА МІДНІЙ ОСНОВІ, АРМОВАНІ ВУГЛЕЦЕВИМИ НАНОТРУБКАМИ
Мета - отримання методами порошкової металургії композитного матеріалу на основі міді з додаванням у якості армуючого компоненту вуглецевих нанотрубок та дослідження структури цьог...

Back to Top