Лісівничі особливості регіоналізації лісового репродуктивного матеріалу

Використання лісового репродуктивного матеріалу для лісокультурних потреб передбачає необхідність урахування вимог лісонасінного районування. На підставі досліджень нормативних матеріалів країн ЄС встановлено, що діюча на сьогодні в Україні система лісонасінного районування лісотвірних деревних видів потребує зміни. У цьому аспекті висвітлено питання допустимих меж, напрямів та відстаней переміщення різних категорій лісового репродуктивного матеріалу на основі його походження та відповідних схем регіоналізації лісотвірних видів на території України. Запропоновано впровадження нових положень у сучасну модель лісонасінного районування України, що базуються на засадах лісової типології, геоботанічного та фізико-географічного районувань території держави. Впровадження регіоналізації лісового репродуктивного матеріалу полягає в уточненні територій і назв районів за аналогом геоботанічного районування, шифруванні регіонів походження на лісотипологічній основі та внесенні  до нього додаткових,  важливих для ведення лісового господарства лісотвірних видів.   Впровадження принципу  регіоналізації лісового репродуктивного матеріалу забезпечує необхідні умови отримання і введення в обіг цього матеріалу на засадах імплементації у нормативну базу лісового насінництва і розсадництва Директиви 1999/105/ЄС від 22 грудня 1999 року «Про маркетинг лісового репродуктивного матеріалу». Сутність регіоналізації  лісового репродуктивного матеріалу спрямована на створення важливих для потреб лісового господарства нормативних умов використання високоякісного і генетично пристосованого до різноманітних лісорослинних умов насіння та садивного матеріалу, збереженні і розширенні біорізноманіття у лісах України. На підставі аналізу виявлених відповідностей та відмінностей, а також результатів сучасних досліджень в Україні з цього напряму, запропоновано шляхи запровадження регіоналізації лісового репродуктивного матеріалу у лісовому господарстві. Використано нормативні документи і рекомендації у сфері лісового насінництва та розсадництва, які встановлюють базові поняття і терміни. Також  встановлено і проаналізовано ключові позиції у нормативній базі окремих країн Євросоюзу та опрацьовано лісотипологічну характеристику досліджуваної території.