РОЗВИТОК СИСТЕМИ ОСВІТИ В АФГАНІСТАНІ У ХХІ СТОЛІТТІ

У статті розглянуто особливості розвитку системи освіти в Афганістані та аналіз досягнень в освіті протягом останніх 20 років. Визначено та охарактеризовано чотири основні типи шкіл (державні школи, освітні програми на базі громад, медресе та приватні школи). Визначено основні проблеми і прогалини, які потребують термінового вирішення на тлі глибоких політичних змін у країні (нестача шкіл і недостатнє транспортне сполучення; географічні бар’єри; мінімальна академічна кваліфікація вчителів; соціально-політична та гуманітарна криза, насильство по відношенню до дівчат та напади на школи). Аналіз дослідження базується на загальнодоступних звітах та показниках Організації об’єднаних націй (ООН), ЮНЕСКО, Європейського Союзу, щодо рівня освіти населення. Проведено аналіз фінансової вигоди від освіти в Афганістані, а також різницю у заробітній платі між працівниками з різним рівнем освіти. Досліджено програму та цілі глобального фонду ООН «Education Cannot Wait» та його вплив на розвиток освітньої системи Афганістану. Визначено основні напрями, які потрібно подолати Афганістану в процесі реформування і модернізації освіти (розробка та впровадження єдиної стандартної програми для середньої школи; розбудова освітньої інфраструктури для надання освітніх послуг; відкритість та доступність освітніх можливостей для рівноправного доступу всіх дітей; створення безпечного та захищеного освітнього середовища навчання, залучення всіх учнів до навчання без врахування гендерних відмінностей та ін.). Досліджено вплив терористичної організації «Талібан» на процес реформування освіти в Афганістані. Дослідженням акцентовано увагу на посилення таких основних напрямів діяльності у сфері освіти в умовах російсько-української війни (збільшення ВВП країни на освіту; розширення міжнародних програм і фінансових донорських інвестицій в освіту; відновлення та розбудова освітньої інфраструктури та забезпечення необхідних матеріалів та обладнання для навчання молоді; посилена увага на надання освітніх послуг для внутрішньо-переміщених осіб; організація дистанційного навчання тощо).