Search engine for discovering works of Art, research articles, and books related to Art and Culture
ShareThis
Javascript must be enabled to continue!

ВПРОВАДЖЕННЯ МАЙНДФУЛНЕС-ПРАКТИК В ШКОЛАХ: АНАЛІЗ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

View through CrossRef
Статтю присвячено теоретичному вивченню здоров’язбережувального потенціалу майндфулнес-практик та основних аспектів їх впровадження в освітній простір закладів загальної середньої освіти. Карантинні обмеження та заходи із протидії пандемії Covid-19 вже негативно позначилися на стані психічного здоров’я молодого покоління. Поширення панічних настроїв, тривоги та страхів; фрустрація потреби у спілкуванні та соціальних контактах; поширення гіподинамії на тлі збільшення обсягів навчального навантаження та психоемоційних стресів визнані основними чинниками ризику щодо психічного здоров’я в умовах пандемії Covid-19. Ідеться, що одним із дієвих та доступних методів збереження і зміцнення психічного здоров’я школярів за даних умов є майндфулнес. Зазначено, що в таких країнах як Австралія, Великобританія, Швеція та США майндфулнес-практики вже давно інтенсивно впроваджуються в освітній процес, охоплюючи різні вікові групи від 5 до 19 років. Аналізуючи ефективність різноманітних майндфулнес- програм вчені констатували низку позитивних моментів щодо розвитку гармонійної особистості та профілактики психічних, психологічних та соматичних порушень у школярів. Встановлено, що майндфулнес збільшує концентрацію, об’єм і стійкість уваги; сприяє розвитку соціальних компетентностей у дітей та юнацької молоді; зменшує прояви тривоги, депресії, афективних розладів і суїцидальних думок у школярів; покращує стан соматичного здоров’я молодого покоління; позитивно позначається на діяльності мозку (зменшує активацію мигдалини, сприяє розвитку префронтальної кори й гіпокампу тощо). З’ясовано, що кращі показники щодо поліпшення рівня психічного здоров’я і благополуччя виявлено у пізньому підлітковому віці (15–18 років) в порівнянні із молодшим шкільним віком (6– 10 років). Водночас позитивний вплив майндфулнес на психосоматичне здоров’я та загальне самопочуття має накопичувальний ефект. Наголошується, що процес впровадження майндфулнес-практик у школах України першочергово потребує навчання і підготовку вчителів майндфулнес-методам роботи з дітьми.
Title: ВПРОВАДЖЕННЯ МАЙНДФУЛНЕС-ПРАКТИК В ШКОЛАХ: АНАЛІЗ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Description:
Статтю присвячено теоретичному вивченню здоров’язбережувального потенціалу майндфулнес-практик та основних аспектів їх впровадження в освітній простір закладів загальної середньої освіти.
Карантинні обмеження та заходи із протидії пандемії Covid-19 вже негативно позначилися на стані психічного здоров’я молодого покоління.
Поширення панічних настроїв, тривоги та страхів; фрустрація потреби у спілкуванні та соціальних контактах; поширення гіподинамії на тлі збільшення обсягів навчального навантаження та психоемоційних стресів визнані основними чинниками ризику щодо психічного здоров’я в умовах пандемії Covid-19.
Ідеться, що одним із дієвих та доступних методів збереження і зміцнення психічного здоров’я школярів за даних умов є майндфулнес.
Зазначено, що в таких країнах як Австралія, Великобританія, Швеція та США майндфулнес-практики вже давно інтенсивно впроваджуються в освітній процес, охоплюючи різні вікові групи від 5 до 19 років.
Аналізуючи ефективність різноманітних майндфулнес- програм вчені констатували низку позитивних моментів щодо розвитку гармонійної особистості та профілактики психічних, психологічних та соматичних порушень у школярів.
Встановлено, що майндфулнес збільшує концентрацію, об’єм і стійкість уваги; сприяє розвитку соціальних компетентностей у дітей та юнацької молоді; зменшує прояви тривоги, депресії, афективних розладів і суїцидальних думок у школярів; покращує стан соматичного здоров’я молодого покоління; позитивно позначається на діяльності мозку (зменшує активацію мигдалини, сприяє розвитку префронтальної кори й гіпокампу тощо).
З’ясовано, що кращі показники щодо поліпшення рівня психічного здоров’я і благополуччя виявлено у пізньому підлітковому віці (15–18 років) в порівнянні із молодшим шкільним віком (6– 10 років).
Водночас позитивний вплив майндфулнес на психосоматичне здоров’я та загальне самопочуття має накопичувальний ефект.
Наголошується, що процес впровадження майндфулнес-практик у школах України першочергово потребує навчання і підготовку вчителів майндфулнес-методам роботи з дітьми.

Related Results

АРХІТЕКТУРА СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я: ВІД ЕКОСИСТЕМНОГО ДО ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПІДХОДУ
АРХІТЕКТУРА СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я: ВІД ЕКОСИСТЕМНОГО ДО ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПІДХОДУ
Метою роботи є обґрунтування та пропозиція глобальної архітектури системи громадського здоров’я, що інтегрує «Єдине здоров’я», «Здоров’я у всіх політиках», СДЗ та ЦСР через перехід...
ПРАВОВІ ТА ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я
ПРАВОВІ ТА ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я
Мета: проаналізувати правові та етичні засади громадського здоров’я. Матеріали і методи. Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети дослідження. Для встановленн...
ПИТАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я
ПИТАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я
Мета роботи – з’ясувати роль і місце питань комунікації в навчальних планах та програмах підготовки фахівців громадського здоров’я у вищих навчальних закладах країн Європи і світу ...
Сучасні підходи до формування культури здоров’я студентів
Сучасні підходи до формування культури здоров’я студентів
Актуальність теми дослідження. Доведено необхідність використання ефективних підходів до форму- вання культури здоров’я студентів – майбутніх фахівців із фізичної культури та спорт...
Тенденції материнської смертності в Україні та її основні чинники
Тенденції материнської смертності в Україні та її основні чинники
Показник материнської смертності вважають інтегрованим індикатором репродуктивного здоров’я жінок, який відображає не лише стан загального здоров’я, якість медичної допомоги вагітн...
СИСТЕМА ВИЯВЛЕННЯ ХВОРОБ НА РАННІЙ СТАДІЇ НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ – MISU
СИСТЕМА ВИЯВЛЕННЯ ХВОРОБ НА РАННІЙ СТАДІЇ НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ – MISU
Мета: розробити та обґрунтувати підходи до впровадження цифрових інструментів моніторингу стану здоров’я на основі кейсу MISU – з акцентом на використання AI, інтеграцію даних із н...
Феномен довіри в умовах цифровізації охорони здоров’я
Феномен довіри в умовах цифровізації охорони здоров’я
В статті піддано аналізу фактори впливу на формування довіри в системі охорони здоров’я. З’ясовано, що феномен довіри в науковому дискурсі розглядається на системному, інституційно...
РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ДІАГНОСТИКИ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЇХНЬОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ
РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ДІАГНОСТИКИ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЇХНЬОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ
Стаття присвячена висвітленню впливу факторів зовнішнього середовища на  формування ресурсного потенціалу (людських, земельних, фінансових, інформаційних, матеріальних, техніко-тех...

Back to Top