АРХІТЕКТУРА СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я: ВІД ЕКОСИСТЕМНОГО ДО ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПІДХОДУ

Метою роботи є обґрунтування та пропозиція глобальної архітектури системи громадського здоров’я, що інтегрує «Єдине здоров’я», «Здоров’я у всіх політиках», СДЗ та ЦСР через перехід від екосистемного (зоонозоцентричного) до цивілізаційного підходу з фокусом на неінфекційні захворювання як головний об’єкт превентивного управління. Методологія дослідження. Дослідження ґрунтується на системному підході до аналізу архітектури системи громадського здоров’я. Застосовано системний аналіз міжнародних нормативно-стратегічних документів (One Health, Health in All Policies, соціальні детермінанти здоров’я, Цілі сталого розвитку), метод перехресного впливу для оцінювання системної значущості індикаторів ЦСР, кейс-аналіз впровадження концепції One Health в Україні та порівняльно-концептуальний аналіз, що обґрунтовує перехід від екосистемного до цивілізаційного підходу в проєктуванні архітектури системи громадського здоров’я. Наукова новизна. Уперше запропоновано інтегративну чотирирівневу модель глобальної архітектури системи громадського здоров’я, що поєднує концепції One Health, соціальних детермінант здоров’я, Health in All Policies та Цілей сталого розвитку. Введено поняття «Єдине здоров'я-фільтр» як інструмент ідентифікації міжсекторальних ризиків. Висновки. Запропонована глобальна архітектура системи громадського здоров’я, що інтегрує концепцію «Єдине здоров’я» (біоекологічне ядро), соціальні детермінанти здоров’я (соціально-економічний рівень), стратегію «Здоров’я у всіх політиках» (управлінський механізм) та Цілі сталого розвитку (нормативно-цільова рамка), дозволяє обґрунтувати перехід від екосистемного (орієнтованого переважно на зоонозні інфекції) до цивілізаційного підходу, де головним об’єктом превентивного управління стають неінфекційні захворювання (90 % глобального тягаря), зумовлені антропогенними змінами планетарного масштабу. Для України, з урахуванням воєнної деградації довкілля, демографічної кризи та зростання психічних розладів, пріоритетом є впровадження інструменту «Єдине здоров’я-фільтр», інтеграція епіднагляду, екологічного моніторингу та ветеринарної безпеки в єдину аналітико-управлінську платформу з використанням визначених ТОП-5 пріоритетних завдань ЦСР (3.d, 2.4, 6.3, 11.6, 15.5), що забезпечить перехід від реагування на хвороби до превентивного управління цивілізаційними детермінантами здоров’я.