ПРОБЛЕМИ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ Й. В. ГЕТЕ)

Автори пропонують до розгляду комплекс труднощів художнього перекладу на матеріалі творів видатного німецького письменника Й.В. Гете, чия творчість відзначається глибокою філософськістю, образною насиченістю та багатством мовних засобів. У статті детально аналізуються мовні, стилістичні та культурні чинники, що ускладнюють процес перекладу, зокрема відтворення образної системи, багатошарової символіки, звукової організації поетичного тексту, ритмомелодики та емоційно-експресивного забарвлення. Особлива увага приділяється проблемам передачі національно-культурних реалій, міфологічних та філософських алюзій, які є органічною частиною поетики Гете й часто не мають прямих відповідників у мові перекладу. Автори зосереджуються на питанні еквівалентності між оригіналом і перекладом, розглядаючи її не лише як формальну відповідність змісту, а як здатність перекладу відтворити художній ефект, авторський стиль і загальну естетику твору. Аналізується проблема вибору між буквальним і вільним перекладом, а також роль перекладацької інтерпретації у збереженні смислової та емоційної цілісності тексту. У статті подано конкретні приклади з українських перекладів таких творів, як «Фауст», «Страждання молодого Вертера», «Ганімед» та ін., що демонструють типові перекладацькі труднощі й різні стратегії їх подолання. Порівняльний аналіз перекладацьких рішень дає змогу виявити як успішні знахідки, так і втрати, неминучі у процесі художнього перекладу. Актуальність дослідження зумовлена важливістю проблеми адекватного перекладу художнього тексту в сучасному перекладознавстві, адже він має передавати не лише точність змісту, а й стильову своєрідність, ритм, фонетику та культурні конотації оригіналу.