ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОМПОНЕНТОМ «КІНЬ» В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

У фразеологічних системах майже всіх індоєвропейських мов асоціації, пов’язані з образом та символом коня, є досить сталими. Це випливає зі схожих умов розвитку відповідних країн, а отже, і подібного сприйняття коня у свідомості носіїв мови. Слова-символи (у тому числі й «кінь») мають яскраву образність, тому і відіграють важливу роль при творенні фразеологізмів. Слово «кінь» набуло символічного значення із найдавніших часів, оскільки тоді ця тварина мала виняткову важливість у повсякденному житті людей (кінь стає незамінним багатофункціональним помічником, на відміну від інших тварин, що могли його замінити, але тільки в певних ситуаціях). Крім того, завдяки зовнішнім (краса, граційність, шляхетність) та внутрішнім (витривалість, швидкість, сила) характеристикам коня використовували представники найрізноманітніших верств населення, що сприяло поширенню його символізації. Подібну функцію виконували і священні тексти, де широко використовувався образ коня (у часи, коли релігійні установи були осередком ідеологічного життя людей і єдиним джерелом здобуття знань про навколишній світ, це ще більше поглиблювало його символізацію). Але символічне значення можливо реалізувати тільки в стійкому контексті, тому слово «кінь» стає словом-компонентом низки фразеологічних одиниць у різних мовах, тому стійкі словосполучення зі словом-компонентом «кінь» набувають фразеологічного значення. У свою чергу, фразеологічне значення – це синтез значень слів-компонентів, які можуть зберігати чи втрачати своє власне значення, тоді як лексичне значення – характеристика певного окремого слова поза контекстом і незалежно від інших слів, що стоять поруч. У фразеологічній одиниці ми не розглядаємо лексичне значення кожного окремого слова, а усвідомлюємо їх як неподільну єдність, де те чи інше слово-компонент мотивує значення фразеологізму в цілому. Отже, у даному дослідженні з корпусу фразеології англійської мови нами було виокремлено всі фразеологічні одиниці із самим словом «кінь» у різних варіантах і проведено спробу їхньої типологізації (за тематичними групами, частиномовною приналежністю стрижневого слова та семантикою).