Сучасний український екслібрис у вітчизняній гуманітаристиці: до питання стану дослідженості феномену

Стаття має на меті систематизацію публікацій, присвячених сучасному вітчизняному книжковому знаку. Акцентується відсутність комплексних, ґрунтовних досліджень, предметом аналізу яких є екслібрис, підкреслено фрагментарний характер переважної більшості наявних праць. Екслібристика подається як одне з найперспективніших явищ вітчизняного мистецтвознавства – недооцінене, мало висвітлене, погано зрозуміле. Зазначені причини дефіциту уваги до явища. Підкреслено особливості  наукових і науково-популярних публікацій, створюваних теоретиками та художниками-практиками, основна різниця в методології, якою вони послуговуються. Книжковий знак сучасної України є дуже вигідним шляхом для презентування мистецького обличчя держави за її межами, зміцнення та покращення художнього іміджу у світовому арт-просторі. Тому акцентовано необхідність поглиблення наукового осягнення екслібрису сучасної України. Підкреслено нерівномірність висвітлення явища за кордоном та у вітчизняній мистецтвознавчій науці. Проаналізовано наявні наукові праці в галузі екслібристики. Наведено як найбільш значущі публікації Ю. Каменецької, В. Михальчука, П. Нестеренка (дано стислий огляд характерних рис діяльності екслібрис-клубу, президентом якого він є), Ю. Романенкової, Т. Сафонової, В. Тупіка. Зазначено, що український екслібрис швидко набирає обертів у зарубіжному художньому полі, починаючи з середини 1990-х рр., хоча увага до нього у вітчизняному науковому полі до сьогодні є дуже слабкою, тому склалася неприпустима, але типова для вітчизняної науки ситуація, коли феномен висвітлений і оцінений за межами країни краще, ніж на Батьківщині. Тому основною метою та завданням на перспективу для науковців сформульовано  знищення нерівномірності висвітлення явища та сприяння його подальшого ствердження  в українській гуманітаристиці.