Комп’ютерна стабілометрія в оцінці функціонального стану людини

Актуальність. Комп’ютерна стабілометрія дає змогу досліджувати функціональну систему  підтримки рівноваги. Цей метод має широкий спектр застосування: оцінювання відновлення функцій  опорно-рухового апарату за умов протезування, діагностики вестибулярних порушень, обґрунтування критеріїв вертикалізації хворих на  гострий інфаркт міокарда, для уточнення й оптимізації режиму рухової активності. Також є обов’язковим компонентом системи моніторингу у відновлювальному лікуванні хворих на геміпаретичну форму дитячого церебрального паралічу. У спортивних дослідженнях стабілометрія дає змогу отримати  загальну інформацію  про стан спортсмена, провести точний аналіз окремих дій, контролювати спортивну форму,  допомагає  об’єктивно оцінити індивідуально-типологічні особливості кожного спортсмена, здійснювати контроль функціонального стану спортсмена. Мета дослідження. Вивчити особливості комп’ютерної стабілометрії з урахуванням довжини запису стабілограми для оцінки функціонального стану на прикладі осіб чоловічої статі віком 16–17 років. Методи дослідження. Дослідження проводилося на особах чоловічої статі віком 16–17 років. Реєстрація стабілограм здійснювалася з використанням стабілометричної платформи. Результати. Аналіз стабілометричних показників в обстежуваних із застосуванням штучного зворотного зв’язку показав статистично значиму різницю (p<0,05) між двома відрізками запису (0–30 та 30–60 с) стабілограми всіх обстежуваних показників, окрім середнього квадратичного відхилення проекції положення центра маси в медіолатеральній площині. Під час аналізу стабілометричних показників в обстежуваних під час виконання тестів із закритими очима встановлено статистично значиму різницю (p<0,05) між двома відрізками запису (0–30 та 30–60 с) стабілограми всіх обстежуваних показників, окрім середнього квадратичного відхилення проекції положення центра маси в антеріопостеріорній площині. Аналіз результатів стабілометрії в обстежуваних під час виконання тестів із відкритими очима  характеризувалися  тим,  що не встановлено статистично значимої різниці між записом тривалістю 0–30 та 30–60 с. Висновки. Установлено збільшення довжини стабілограми в досліджуваних під час виконання тестів із закритими очима, порівняно із відкритими очима, що може розцінюватися як певні особливості функціонального  стану,  що  зумовлені переважанням у структурі рухів за підтримки вертикальної пози, великої кількості  дрібних  високочастотних коливань, тому необхідні під час врахування оцінки функціонального стану організму. Під час виконання тестів зі штучним зворотним зв’язком та тестів із відкритими очима (0–30 с) відзначено статистично значимо вищі значення довжини стабілограми у обстежуваних, що свідчить про включення в процес когнітивних функцій. Отже, для оцінки функціонального стану обстежуваних інформативним є тест із відкритими очима (0–30 с).