Емпіричний аналіз соціально-економічних детермінант розвитку сільських і селищних територіальних громад

Мета. Метою статті є дослідження впливу соціально-економічних факторів на оцінку наявних проблем розвитку сільських і селищних територіальних громад та вибір напрямів їх вирішення з точки зору мешканців громад. Методологія / методика / підхід. В основі дослідження лежить порівняльний аналіз результатів опитування мешканців Ямпільської територіальної громади Сумської області в березні-квітні 2021 р. (проведені в рамках розробки стратегії розвитку Ямпільської територіальної громади на 2022–2027 рр.) та аналогічні дослідження, які проводили в Зноб-Новгородській об’єднаної територіальної громади Сумської області у 2018 р. Для виявлення проблемних питань життєдіяльності громад та їх бачення подальшого свого розвитку виконано соціологічне дослідження. Методом збору первинної інформації визначено анкетування, для відбору респондентів застосували комбіновану вибірку, яка враховувала соціально-економічну та демографічну структуру населення. Загальна чисельність опитаних становить 649 осіб. Із них 544 особи опитано інтерв’юерами, а 105 осіб – за допомогою гугл анкет через інтернет. Результати. Проведений порівняльний емпіричний аналіз впливу соціально-економічних і демографічних чинників щодо оцінки наявного становища, визначення пріоритетності проєктів розвитку, віри в можливість і готовності брати участь у реалізації проєктів соціально-економічного розвитку місцевих громад виявив певні тенденції – найбільш важливими для мешканців сільських територій є проблеми економічного характеру та функціонування інфраструктури. Саме це визначає вибір економічних проєктів розвитку як найбільш пріоритетних. Серед місцевих жителів домінують песимістичні очікування щодо можливостей реалізації завдань розвитку, але водночас спостерігається висока готовність брати активну участь у їх реалізації. В обох громадах головним ресурсом розвитку мешканці вважають природні ресурси та прогресивну владу, і тільки дуже незначна частина населення вірить у підприємливість й активність громадян. Водночас є і ряд розбіжностей стосовно впливу окремих чинників (освіта, соціальний статус, рівень доходів) на оцінку наявного стану та можливостей розвитку, що вимагає додаткових досліджень в цьому напрямі. Оригінальність / наукова новизна. Проведене дослідження базується на порівнянні емпіричних даних, які зібрані та оброблені авторами особисто, та результатами аналогічного дослідження, проведеного в сусідній громаді три роки тому. Зокрема, отримало дальший розвиток ідентифікування ключових чинників, що визначають соціально-економічний розвиток територіальних громад. Дослідження виявило тенденцію зменшення значення економічних проєктів розвитку громад і збільшення соціально-культурних із зростанням рівня отриманих доходів. Також виявлено, що більш високий рівень освіти визначає і вищий рівень оптимізму щодо можливості реалізації завдань розвитку громад. Практична цінність / значущість. Отримані результати можуть бути використані органами місцевого самоврядування при розробці стратегії соціально-економічного розвитку територіальних громад, а також органами державного управління при визначенні напрямів реалізації регіональної політики.