Неперервне професійне навчання на підприємствах у країнах європейського союзу: емпіричний аналіз на основі даних європейської статистичної агенції

Сучасні соціально-економічні трансформації в країнах Європейського Союзу, зумовлені технологічними змінами, цифровізацією та структурною перебудовою економіки, актуалізують переосмислення ролі неперервного професійного навчання на підприємствах як ключового інструменту розвитку людського капіталу та забезпечення економічного зростання. В умовах посилення вимог ринку праці професійне навчання персоналу виступає важливим чинником підвищення продуктивності праці, адаптивності робочої сили та конкурентоспроможності національних економік. Метою статті є здійснення класифікації країн Європейського Союзу за рівнем розвитку неперервного професійного навчання на підприємствах на основі показників дослідження неперервного професійного навчання (Continuing Vocational Training Survey, CVTS) за 2010 та 2020 роки, аналіз динаміки змін у структурі сформованих кластерів і оцінювання взаємозв’язку між розвитком професійного навчання та показниками економічного розвитку, виміряними валовим внутрішнім продуктом на душу населення. У дослідженні застосовано багатовимірний порівняльний аналіз, що включає уніфікацію статистичних показників, розрахунок синтетичного індексу розвитку неперервного професійного навчання та кластерний аналіз із використанням методів агломерації та k-середніх. Емпіричну основу дослідження становлять офіційні дані Статистичного управління Європейського Союзу (Eurostat), які забезпечують міжкраїнну порівнюваність та можливість аналізу динамічних структурних змін. Встановлено, що у 2010-2020 роках у країнах Європейського Союзу сформувалися відносно стійкі кластери за рівнем розвитку неперервного професійного навчання на підприємствах, які відрізняються інтенсивністю навчальної діяльності, масштабами охоплення працівників та організаційними характеристиками навчальних процесів. Виявлено міжкластерну мобільність окремих країн, що свідчить про динамічний характер розвитку систем професійного навчання та наявність процесів часткової конвергенції. Доведено, що країни з вищим рівнем розвитку професійного навчання, як правило, характеризуються вищими показниками економічного розвитку, тоді як найбільш виражений економічний ефект інвестицій у навчання персоналу спостерігається в країнах із середнім рівнем економічного розвитку. Визначено, що розвиток неперервного професійного навчання на підприємствах є важливим чинником економічної динаміки та конвергенції в межах Європейського Союзу. Отримані результати мають прикладне значення для формування політики розвитку людського капіталу, зокрема для України як країни-кандидата на вступ до ЄС, у контексті післякризового та післявоєнного відновлення економіки. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розширення часових меж аналізу та використання альтернативних індикаторів економічного розвитку.